Совєтська окупація Західної України 1939-го: як викривлена інформація та маніпуляція історією слугують інструментами війни

У вівторок у тернопільському Українському домі «Перемога» проходив представницький форум «Совєтська окупація Західної України 1939-го: погляд через 80 років».

 

Організаторами заходу стали Тернопільська міська рада, Український інститут національної пам’яті, ГО «Українські студії стратегічних досліджень», Тернопільський національний педагогічний університет та Інститут українознавства НАН України.

 

А ініціатором виступив міський голова Сергій Надал, який вважає, що «сьогодні замало говорити лише про історичні оцінки, а варто формувати порядок денний на майбутнє для міст, регіону, України, Європи, з позиції об’єктивних цінностей та природних інтересів титульної нації».

 

— Перший аспект — це наше самоусвідомлення як нації, у розумінні історичних подій, — прокоментував Сергій Надал свою ініціативу. — У сучасному світі постправди та гібридної війни необхідно чітко розуміти свою історію і чітко виставляти оцінки, бо сьогодні викривлена інформація та маніпуляція історією слугують інструментами війни. В Україні досі свідомо нав’язують хибну думку про «визволення» у 1939 році. Насправді ж для України загалом це було продовженням найкривавішої радянської окупації, а для Західної України — її початком. Так зване «визволення» коштувало лише Західній Україні більше 500 тисяч репресованих. Ті, хто подає події вересня 1939-го як визволення, свідомо чи несвідомо зберігають Україну під впливом інформаційної окупації.

 

Недарма саме аргумент «визволення» став одним iз головних у лексиконі московських пропагандистів у сучасній війні проти України. Другий аспект — це розуміння на основі аналізу історичних паралелей наших теперішніх викликів.

 

80 років тому війна починалася з активної інформаційної підготовки. За радянські гроші і за допомогою агентури всіляко підривалася довіра до тодішніх українських національно-демократичних партій та лідерів.

 

Радянські агенти займалися підкупом української інтелігенції. На міжнародній арені формувався непривабливий образ українця. В ті часи також були сильні «промосковські рухи», бо їх спеціально підживлювали. Більшість прихильників «великої радянської України» зрозуміли обман лише тоді, коли опинилися у концтаборах, коли побачили справжнє «обличчя» визволителів...

 

Міський голова Тернополя зазначив, що бачить паралелі з подіями 80-річної давності і в сьогоднішніх. «Тодішня міжнародна політика виявилася беззубою проти російського агресора, — сказав він. — І сьогодні, на жаль, ми помічаємо такі ж загрозливі тенденції.

 

І ми, як казав перший лідер ОУН Євген Коновалець, маємо до вибору, або бути творцями історії, або її жертвами. Відтак сьогодні маємо чітко розуміти історичні уроки і знати, де можливі компроміси, а де вони неприпустимі».

 

У форумі взяли участь науковці, експерти, політики та лідери місцевого самоврядування, які сповідують націоналістичну ідеологію. За словами Сергія Надала, ця подія покликана стати початком широкої дискусії про «праву антимосковську альтернативу для України та Європи».