ПОЛІТПАРНАС

17.07.2019

Протуберанці 

Піском гарячим час стікає поміж пальців... 
Липнева заметіль. Спекотне небо спить, 
А сонце вже кипить, його протуберанці 
Торкаються пітьми космічної на мить. 
Пульсує у віках вселенське диво-серце; 
Лягає світло-тінь щоразу в інший кут 
І змінює земну матерію не вперше... 
Було. Так буде. Ось проміння ясний жмут... 
Єдині всі і все дотично- своєчасне 
У просторі сердець, у вимірі чуттів... 
В захмарних небесах величне світло щастя; 
Живе своя краса, одна серед світів... 
Побачиш вітражі, в яких нові обличчя 
Являють новий день... Історія проста: 
Молися, вір, люби і станеш трохи ближчим 
Хоча би у словах до істини життя... 
Олександр ВРУБЛІВСЬКИЙ
Житомир