Де те Лебедине озеро: що встигнути подивитись у Національній опері до завершення 151-го театрального сезону

02.07.2019
Де те Лебедине озеро: що встигнути подивитись у Національній опері до завершення 151-го театрального сезону

Написати проникливу музику до «Лебединого озера» Петра Чайковського могла надихнути природа нинішньої Черкаської області.

У липні Національна опера України завершує свій 151-й театральний сезон.

 

За традицією, представить заключний Гала-концерт, в якому будуть показані найкращі фрагменти з опер і балетів у виконанні солістів, хору і оркестру.

 

А ще перед тим театр подарує два казкових балети Петра Чайковського «Лебедине озеро» та «Спляча красуня», п’ятий прем’єрний показ осучасненої опери Россіні «Севільський цирульник», а у рамках проекту «Українські оперні зірки у світі» — зустріч з улюбленицею публіки Людмилою Монастирською.

«Лебедине озеро» (2 липня)

Цей балет композитора з козацького роду Петра Чайковського полонить серця шанувальників класичної музики вже більше століття. В його основі — казка лицарської епохи, історія кохання, наповнена безліччю перешкод і випробувань.
 
Частина шанувальників творчості Чайковського вважає, що написати таку проникливу музику його надихнуло озеро з лебедями в Черкаській області, де кілька днів відпочивав композитор, милуючись природою. Хоча в Німеччині впевнені, що в балеті розповідається саме про Лебедине озеро поблизу тамтешнього міста Фюссен.
 
Суперпопулярне нині «Лебедине озеро», нагадаємо, мало... провальну прем’єру. Тоді засмучений автор заявив, що балет оцінять, але пізніше. І не помилився. Уже через 18 років мала успіх блискуча постановка Льва Іванова та Маріуса Петіпа.
 
У Національній опері України «Лебедине озеро» йде у двох сценічних редакціях — Валерія Ковтуна (1986 р.) та Анатолія Шекери (1995 р.) На відміну від постановки Маріуса Петіпа 1895 року, яка стала канонічною, а його балерина-лебідь — символом балету, відомий український балетмейстер Анатолій Шекера зробив акценти на іншому. Його постановка — це, в першу чергу, чоловічий балет із добре прописаною темою героїзму, втіленням якого став Зігфрід.
 
Виконавці: Катерина Алаєва (Одетта-Оділія), Микита Сухоруков (Принц Зігфрід), Максим Білокриницький (Ротбард, злий геній), Сергій Литвиненко (Наставник принца), Людмила Мельник (Володарна принцеса).

«Норма» (3 липня) 

Белліні написав оперу «Норма» на основі трагедії французького письменника Луї Олександра Соме. Найвідомішою виконавицею головної героїні була Марія Каллас.
 
Серед багатьох творів цього жанру «Норма» виділяється віртуозними сопрановими аріями. Одна з найпопулярніших — це каватина Норми Casta diva. У ній жриця звертається в молитві до місяця. Цю арію Белліні переробляв вісім разів! 
 
Прем’єра опери «Норма» в Національній опері України відбулася у 2007 році. Останнім часом майже кожного разу в «Нормі» глядачі Національної опери мають можливість почути кращих запрошених солістів завдяки проекту «Українські оперні зірки у світі». Цього разу — зустріч з Людмилою Монастирською, чий репертуар партія Норми поповнила нещодавно. 
 
«Дуже мало театрів мають у своєму репертуарі «Норму», — розповіла співачка в одному з недавніх інтерв’ю. — Адже музика її складна для виконання. Особливо складна каватина Casta diva, оскільки — це початок вистави, коли співачка з’являється на сцені ще недостатньо «розігрітою», майже не «розспіваною», а одразу потрібно виконувати таку розгорнуту каватину, до того ж весь час утримувати молитовно підняті вгору руки». 
 
«...Саме завдяки міцним режисерським традиціям оперних постановок у київському театрі я особливо комфортно почуваю себе на рідній сцені», — додала Людмила Монастирська.
 
Головні партії виконують: Людмила Монастирська (Норма); Сергій Пащук (Полліон); Наталія Николаїшин (Адальжіза); Сергій Ковнір (Оровезо); Тетяна Хараузова (Клотільда); Олександр Дяченко (Флавій).

«Спляча красуня» (4 липня)

Казкова феєрія «Спляча красуня» захоплює глядача яскравою й урочи­стою візуальною складовою і глибинним філософським підтекстом. Балет на музику Петра Чайковського поставлений за сюжетом відомої всім з дитинства казки Шарля Перро про принцесу, яка заснула на сотню років, щоб пробудитися від поцілунка прекрасного принца.
 
Прем’єра балету відбулася 15 січня 1890-го. Потім були поставновки на багатьох сценах світу, але в основі вистави упродовж багатьох років була хореографія Петіпа, що стала класичною. 
 
У 1990 році постановочна група в складі балетмейстера Віктора Литвинова, диригента Володимира Кожухаря, художника Юрія Білоненка здійснила постановку нової версії класичного балету. А з 1998 р «Спляча красуня» на сцені Національної опери України йде в оформленні головного художника театру Марії Левитської.
 
Головні партії: Анна Муромцева (Принцеса Аврора), Олександр Скулкін (Принц Дезіре), Ольга Скрипченко (Фея Бузку), Сергій Литвиненко (Зла фея Карабос), Катерина Петі (Фея Ніжності), Маргарита Альянах (Фея Сміливості), Єлизавета Гогідзе (Фея Безтурботності), Анастасія Гурская (Фея Щедрості), Світлана Оніпко (Фея Жвавості) та інші.

«Севільський цирульник» (5 липня)

Музичні і театральні шедеври — довгожителі. «Севільському цирульнику» Джоаккіно Россіні уже понад 200 років. Попри провал першого показу опери, вона є одним із найпопулярніших творів світової класики.
 
Прем’єра останньої редакції на київській сцені НОУ відбулася 19 квітня 2019 року.
«Ця комічна історія справді позачасова і поза простором, — каже режисер-постановник Анатолій Солов’яненко. — Саме такою я і хотів представити її українському глядачеві». І волею режисера герої опинилися в іншому часі. 
 
Опера насичена смішними пригодами, інтригами та емоціями, а музика сповнена витонченості, свіжості й стрімкої темпераментності. Постановка висміює сучасні ошуканство і розбещеність. Завдяки новаторству режисера класичний сюжет у сучасних реаліях набув актуальності.
 
Головні партії у п’ятому прем’єрному показі виконують: Ігор Євдокименко (Фігаро), Анатолій Погрібний (Граф Альмавіва), Ольга Фомічова (Розіна), Дмитро Агєєв (Лікар Бартоло), Сергій Магера (Дон Базиліо, учитель музики), Анжеліна Швачка (Берта).
Диригент-постановник — Микола Дядюра; художник-постановник — Андрій Злобін; художник по костюмах — Ганна Іпатьєва; хормейстер-постановник — Богдан Пліш; диригент — Алла Кульбаба.

Гала-концерт (6-7 липня)

Завершальним акордом сезону стане грандіозний Гала-концерт, у програмі якого прозвучать кращі фрагменти з оперних та балетних вистав.
 
У стінах Опери два дні поспіль: С. Гу­лак-Артемовський, увертюра до опери «Запорожець за Дунаєм» та дует Одарки і Карася; М. Скорульський, Адажіо з балету «Лісова пісня»; Дж. Россіні: Каватина Фігаро і арія Дона Базиліо з опери «Севільський цирульник»; арія Дона Профондо і Фінал I дії опери «Подорож до Реймса»; Л. Мінкус: «Індуський танок» з балету «Баядерка»; Д. Фавре: «Сила природи», Дж. Верді: Арія Ренато з опери «Бал-маскарад»; сцена з опери «Дон Карлос»; І. Штраус: «Кайзер вальс» із балету «Віденський вальс»; Дж. Пуччіні: сцена Мімі і Рудольфа з опери «Богема»; Te Deum з опери «Тоска», монолог Чіо-Чіо-Сан з однойменної опери; В. Соловйов-Сєдой: «Гопак»; Г. Доніцетті, романс Неморіно з опери «Любовний напій»; Л. Деліба, дует з опери «Лакме»; Ф. Давид, Концертіно для 4-х тромбонів; Ш. Гуно, Куплети Мефістофеля з опери «Фауст»; П. Чайковський, Па-де-де з 3-ї дії балету «Лебедине озеро»; Ж. Оффенбах, Арія Олімпії з опери «Казки Гофмана».
 
Завершиться Гала-концерт молитвою з опери «Запорожець за Дунаєм» (С. Гулак-Артемовський) у виконанні Валентина Дитюка і хору театру та молитвою за Україну «Боже Великий, Єдиний» Миколи Лисенка у виконанні всіх учасників концерту.
Виступатимуть, зокрема, Сергій Магера, Анастасія Шевченко, Ігор Євдокименко, Валентин Дитюк, Тарас Штонда, Анжеліна Швачка.
 
За матеріалами пресслужби Національної опери.