У Російській православній церкві дуже нервово відреагували на підписання угоди між Президентом України Петром Порошенком та Вселенським патріархом Варфоломієм, який ще більше наблизив Україну, УПЦ до отримання Томосу про автокефалію.
Очільник відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату, митрополит Волоколамський Іларіон назвав рішення патріарха Варфоломія політичним кроком і таким, що «перебуває поза канонічним полем».
«Виконуючи замовлення з-за океану, спрямоване на ослаблення і розчленовування єдиної Російської церкви, патріарх Варфоломій поспішає виконати це замовлення, поки не змінилася політична кон’юнктура і поки при владі в Україні перебуває нинішній Президент», — додав він. Істерику РПЦ неважко зрозуміти, адже Росія втрачає духовну Україну. Цього разу — неминуче!
Російська церква — «пристанище демонів» і «служителька Антихристу»
Російська православна церква, очолювана патріархом Кирилом, оголосила Україні «священну війну», а окупацію частини території України назвала «Хрестовим походом православ’я» і благословила президента Росії Путіна на воєнну агресію проти України і війну в Сирії.
У травні 2015 року Президент Петро Порошенко під час урочистого засідання Верховної Ради зачитував імена Героїв України, половина з яких загинула в боротьбі проти російської агресії.
Щоб вшанувати хвилиною мовчання загиблих Героїв, піднялися всі присутні в парламенті представники церков і конфесій і навіть іноземці. Лише священики Московського патріархату на чолі з Онуфрієм демонстративно не встали.
Представники МП у Криму і на Донбасі відкрито підтримують російську агресію, брали активну участь у проведенні референдумів та проголошенні так званих «ЛНР» і «ДНР» і приєднанні Криму до РФ, закликали парафіян брати в руки зброю і вбивати українців, благословили ватажків терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР» на війну проти України, надавали бойовикам пристановище в культових і храмових приміщеннях, переховували в храмах і церквах зброю.
Навіть Святогірську лавру використовували як базу для російських диверсійних груп і сховище для зброї.
Російський диякон Андрій Кураєв так прокоментував появу бойовиків і російських військових у церквах і храмах Донбасу зі зброєю в руках: «Згідно з Правилами (69) Трулльського собору та традиції, яка зародилася ще в ранній Візантійський період, не тільки воїни, а навіть імператори перед тим, як зайти в Храм, знімали з себе зброю і залишали її поза храмом».
Патріарх Кирило на появу російських вояків зі зброєю у храмах зауважив: «Їм зі зброєю в храм дозволено — вони захисники».
Зафіксовані непоодинокі випадки, коли російські священики зі зброєю в руках перебували в лавах окупаційних військ на Донбасі й на руках мають кров українців. Були випадки, коли вони катували українських військовополонених. Священики МП відмовлялися відспівувати українських військових, які загинули на війні.
Митрополит РПЦ Ілларіон зазначає: «У нашому національному характері переважає холуйство і холопство, похабство і кровожерливість, безжальність і п’янство».
Існує ціла мережа російських священиків, які є таємними агентами або кадровими офіцерами ГРУ і ФСБ РФ і активно допомагають російським військовим та їх найманцям на сході України. РПЦ МП у Києві є важливою складовою так званої «гібридної війни», яку Росія веде проти України.
Воістину, російська церква — це «пристанище демонів» і «служителька Антихриста», а Кирило — диявол у рясі!
Вдумайтесь лише, що вчинили політичний і релігійний психопати-маніяки президент Путін і патріарх Кирило зі своїми співвітчизниками: громадян Росії — етнічних росіян, православних за вірою, вони послали в Україну вбивати своїх братів і сестер по вірі і крові в ім’я чергового міфу — «Вєлікой Росії» і «русского міра».
Бездушний убивця і бандит
В інтерв’ю журналу New Yorker віце-президент США Джозеф Байден розповів про свій візит до Путіна в 2011 році, який на той час був прем’єр-міністром Росії.
«Я сказав йому: «Пане прем’єр-міністре, я дивлюся вам в очі і мені здається, що у вас немає душі». Він поглянув на мене, посміхнувся і відповів: «Ми з вами розуміємо один одного», — повiдомив Байден.
Пригадую власне знайомство з Путіним наприкінці 1990 року в кабінеті голови Ленінградської міської ради народних депутатів Анатолія Собчака, у якого він був радником. Маленький на зріст, сором’язливий, у пом’ятому обвислому піджаку, чоловіче рукостискання і скляні, риб’ячі очі, від яких віяв холод. Дивлячись декілька секунд у вічі Путіну, я бачив у них темну прірву його душі. Згадалася тоді і тибетська мудрість: «Очі — дзеркало душі».
Згодом, коли Путін уже вдруге став президентом Росії, прочитав пророцтва болгарської Ванги, де вона передбачила, що Росією буде правити «карлик з чорною душею на ім’я Володимир», який розв’яже війну з Україною...
Сенатор США Джон Маккейн у грудні 2016 року заявив: «Володимир Путін бандит, убивця й агент КДБ. Давайте називати Путіна тим, ким він є». З Путіним потрібно говорити саме з позиції сили, як це робив президент Рональд Рейган, — наголосив Маккейн. У лютому 2017 року, виступаючи в Сенаті, Джон Маккейн заявив: «...Усі знають, що Путін є вбивцею. Він м’ясник і головоріз». Під час промови Маккейн перерахував загиблих політичних опонентів Путіна і журналістів, у вбивстві яких обґрунтовано звинувачують президента Росії.
«У Путіна ввійшов Сатана»
У вересні 2014 року Патріарх Київський і всієї України-Русі Філарет заявив: «Серед правителів світу цього, які за фактом хрещення належать до Православної церкви, виявився справжній новий Каїн — не по імені, але по справах — Путін. Він називає себе братом для українського народу, але насправді Путін за ділами своїми істинно став новим Каїном, проливаючи братню кров та брехнею обплутуючи весь світ. У Путіна, як в Іуду Іскаріота, ввійшов Сатана, але кінець сили його — близький».
У березні 2009 року Путін відвідав Православну гімназію у Тольятті і передав їй у дар Іверську ікону Божої Матері XVIII століття. Передаючи ікону, Путін перехрестився лівою рукою. Цензура телевізійного каналу ФСБ «Звєзда» не помітила це і пропустила сюжет в ефір. Російські спеціалісти у сфері теології і Богослов’я відзначають, що хрещення лівою рукою є ознакою сатанізму, яка в Путіна проявилася на підсвідомому рівні.
Саме враз пригадати, що майже двісті років тому один iз найшанованiших у православ’ї святих, Преподобний і Богоносний Серафим Саровський Чудотворець своїм пророцтвом попереджав Росію: «Серед слов’ян російських народиться істинний Антихрист — Бісолюд. Антихрист народиться в Росії, між Петербургом і Москвою, в середині ХХ століття. Коли прийде Антихрист, йому на землі скрізь доступ буде... Але Київська церква захистить вас, і істинному православ’ю нічого не зможе зробити Антихрист». Богослови виявили понад десять ознак і пророцтв, які вказують, що Путін є Антихристом. Антихрист — людина, яка видає себе за Месію (Мф. 24:4), але має злу сутність (2.Фес.2:8). У Святому Писанні сказано: Антихрист — посланник Сатани, буде переможений (2.Фес.2:8).
Хто ж такий патріарх Кирило?
Згідно з висновками комісії президії Верховної Ради РРФСР з розслідування причин і обставин ГКЧП (серпень 1991 рік), яку очолювали Глєб Якунін і Лев Пономарьов (я був експертом-консультантом Комісії. —Г. О.), на основі архівних документів КДБ СРСР було встановлено «антиконституційне використання ЦК КПРС і КДБ СРСР низки церковних органів у своїх цілях шляхом вербування і засилання в них агентури КДБ.
Виявлено, що багато ієрархів РПЦ були таємними агентами КДБ, які мали стрімке просування по церковній ієрархії.
Характер виконуваних ними доручень засвідчує про невідділення синодального відділу зовнішніх церковних зв’язків від держави та трансформацію цього церковного відділу в таємний центр агентури КДБ серед віруючих. Владика Кирило (Гундяєв Володимир Михайлович, уродженець Ленінграда) був одним із таємних агентів КДБ під псевдонімом «Михайлов», який часто виконував таємні доручення КДБ у закордонних поїздках».
Російський публіцист Борис Стомахін відзначав, що в Радянському Союзі «місце ідеологічного відділу ЦК КПРС давно і міцно зайняла РПЦ — тоталітарна секта, створена Сталіним у 1943 році під виглядом відродження православ’я, яка у радянські роки була фактично філією КДБ».
Зазначу, що «синодальний центр РПЦ-КДБ-ФСБ» Кирило очолював iз 1989-го по 2009 рік. Путін розповів, що його хрестив у Преображенському соборі в Ленінграді священик Михайло (також агент КДБ — Авт.) — батько патріарха Кирила.
У Росії Гундяєва охрестили «тютюновим олігархом» з особистим статком у чотири мільярди доларів.
Віце-прем’єр Болгарії Валерій Симеонов заявив, що «глава РПЦ Кирило, відомий як агент КДБ і сигаретний митрополит Росії, не має права вказувати Болгарії, як і що їй робити. Ця людина не спустилася з небес, не вийшла з Раю і не є посланником Ісуса Христа. Кирило відомий як сигаретний митрополит Росії. Цей хитрун iз 1996 року ввіз на 14 млрд. доларів безакцизних сигарет і на 4 млрд. доларів вина для потреб церкви. У нього є приватній літак і годинник, що коштує 30 тисяч доларів».
«Хто такий Кирило? Це не східноєвропейський духівник. Це другосортний агент «Михайлов» радянського КДБ. І ця особа має нахабство роздавати правосуддя. Уявіть собі, патріарх Неофіт поїде до Путіна і почне пояснювати, хто такі Кирило і Мефодій. Агент КДБ не може розповідати Болгарії «що правильно, а що ні», — зауважив Симеонов.
Попередник Кирила — патріарх Московський Алексій ІІ (Рідігер Олексій Михайлович) був завербований КДБ у лютому 1958 року під псевдонімом «Дроздов». У грудні 1975 року митрополит Алексій ІІ був одним із засновників організації «Родіна» (обраний членом її ради), організації для прикриття діяльності КДБ під кураторством старшого офіцера зовнішньої розвідки КДБ СРСР Васильєва П. І.
Восени 1989 року мені випала нагода познайомитися у Москві особисто і з Алексієм ІІ, і з Кирилом. Після розвалу Радянського Союзу було ще декілька зустрічей iз ними. Цікаві були розмови... Уже тоді у їхніх висловлюваннях було недружелюбне, навіть вороже, ставлення до проголошення Україною незалежності та утворення УПЦ КП, її засновника Патріарха Київського Мстислава та Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Філарета.
На моє зауваження, що ми тепер незалежна держава і повинні мати свою єдину помісну автокефальну Українську православну церкву, яка у нас була ще до появи Москви, вони, не сприймаючи ніяких доводів й історичних фактів, повчально говорили, що росіяни й українці — братні народи, єдиний слов’янський народ, для якого лише РПЦ є духовним центром, і що Україна це споконвічна канонічна територія Російської церкви. Кожен iз нас залишився при своїй думці...
Російський історик Василь Ключевський зазначав: «Російське духовенство завжди вчило паству свою не пізнавати і любити Бога, а лише боятися чортів, яких воно ж і розплодило зі своїми священниками».
Нагадаю, що московські священики у XV столітті у незаконний (неканонічний) спосіб відділилися від Київської митрополії. Майже півтора століття Вселенський патріархат не визнавав московську церкву, називаючи її «пристанищем демонів», «служителькою Антихриста». У 1589 році, коли патріарх Константинопольський Єремій ІІ прибув до Москви, російський цар Борис Годунов ув’язнив його у монастирі й утримував доти, поки той, під психологічним тиском і залякуваннями бути страченим, не підписав грамоти про визнання московської церкви.
Відколовшись від Київської митрополії в 1589 році, московська церква в неканонічний (незаконний) спосіб отримала в 1686 році Синодальний лист, який надав право московському патріарху в порядку ікономії висвячувати Київського митрополита.
Міф, що «Москва — третій Рим», луснув, як мильна бульбашка
Через 332 роки історична правда і справедливість були відновлені — Україна отримала Духовну незалежність від релігійної окупації Московії і духовну перемогу над нею! 11 жовтня 2018 року Синод Вселенського патріархату прийняв історичне рішення для України: 1) скасував неканонічний Синодальний лист 1686 року, 2) відновив Ставропігію (автономію православної церкви) Вселенського патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які зажди там існували (тобто УПЦ КП і УАПЦ визнані канонічними), 3) визнав недійсною анафему, накладену на Філарета і Макарія та канонічно поновив їх у єпископському і священицькому сані і відновив сопричастя їхніх вірних iз Церквою, 4) приступив до надання автокефалії Православній церкві в Україні.
На початку вересня Вселенський патріархат у межах підготовки до надання автокефалії призначив своїх екзархів (повірених) у Києві. У РПЦ це викликало паніку. Московські попи розцінили направлення екзархів до Києва як «вторгнення на канонічну територію Російської церкви». Митрополит Онуфрій відмовився зустрічатися з екзархами, а Синод УПЦ МП виступив iз вимогою, аби вони покинули Україну, як «канонічну територію їхньої церкви».
Прийняті Синодом Вселенського патріархату рішення викликали у Москві істерію і погрози на адресу патріарха Варфоломія. РПЦ прийняла рішення про повний розрив євхаристичного спілкування з Константинополем, патріарха Варфоломія назвали «розкольником» православ’я, його ім’я не згадуватимуть у богослужіннях московської церкви, незважаючи на те, що це заборонено церковними православними канонами, в яких прямо зазначено, що православні церкви зобов’язані це робити.
Синод УПЦ МП і його митрополит Онуфрій (світське ім’я Орест Березовський) на догоду Москві категорично виступив проти автокефалії Української церкви і слідом за РПЦ розірвав стосунки з Вселенським патріархатом, чим підтвердив, що Московський патріархат у Києві (багато представників якого мають російське громадянство та архівні псевдоніми таємних агентів КДБ-ФСБ-СЗР) і Російська церква (попи, у яких під рясами погони кадрових офіцерів ФСБ і ГРУ Росії) — «служаки антихристу Путіну».
Президент Росії у «пожежному порядку» ввечері 12 жовтня обговорив iз постійними членами Ради безпеки ситуацію навколо РПЦ в Україні. Прес-секретар президента Пєсков заявив, що Росія має намір захищати інтереси православних в Україні «винятково політико-дипломатичними» заходами («священиками» петровими, бошировими та їм подібними, під рясами яких — погони гереушників. — Авт.).
Тепер РПЦ буде підлегла винятково паханату Луб’янки, а піп Кирило, за канонами мафії, зобов’язаний цілувати руку «хрещеному батькові» Росії Путіну.
Кум Путіна, голова політради партії «За життя», яку очолює народний депутат Вадим Рабінович (агент КДБ під псевдонімом «Жолудь»), Віктор Медведчук (агент КДБ під псевдонімом «Соколовський») на початку жовтня на одному з російських пропагандистських телеканалів відзначився обурливою заявою, назвавши Київський патріархат і Українську автокефальну православну церкву не церквами, а «релігійними організаціями», які «разом зі світською владою в особі Президента України втрутилися у справи церкви».
Під час виступу Порошенка у Верховній Раді 20 вересня зі щорічним посланням до народних депутатів, коли він говорив про «повне розмосковлення» церкви, нардепи з фракції Опозиційного блоку Вілкул, Новинський, Шуфрич та інші демонстративно покинули сесійний зал.
Москва через свою агентуру навіть інспірувала позов до Окружного адміністративного суду Києва, який 1 жовтня подала «Неурядова організація верховенства права», з вимогою визнати протиправним зверненням Президента України Петра Порошенка до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням надати автокефалію Українській православній церкві. З подібними позовами до Верховного суду звернулися також три представники МП.
Ще у травні 2018 року за дорученням Москви народний депутат Новинський з групою представників МП (митрополит Антоній, протоієрей Данілєвич та інші) їздив до Варшави на зустріч з єпископом Польської автокефальної православної церкви митрополитом Саввой із завданням створити «ініціативну групу» з блокування надання автокефалії Українській православній церкві.
Народні депутати від Опозиційного блоку направили Вселенському патріарху Варфоломію альтернативне звернення, в якому просять зберегти «канонічне православ’я в Україні Московського патріархату».
Першим під зверненням підписався олігарх, колишній громадянин Росії Вадим Новинський (спонсор МП), який є його ініціатором і одним із найбільш затятих захисників «канонічного православ’я» під омофором Московського патріархату. Свої підписи під зверненням поставили співголови Опоблоку Юрій Бойко й Олександр Вілкул, нардепи Сергій і Юлія Льовочкіни, Нестор Шуфрич, Юрій Мірошніченко, Наталія Королевська, Михайло Папієв, Сергій Ківалов, брати Добкіни та інші «гундяєвці», всього 39 осіб — російська п’ята колона в Україні, агенти впливу Кремля та, як писав Шевченко, «раби, підніжки, грязь Москви». Є серед підписантів і Юхим Звягільський — співпрезидент Єврейської конфедерації України.
Окремий приклад сучасної «кочубеївщини» продемонстрували на «церковному фронті» народні депутати Андрій Деркач, Яків Безбах, Андрій Шипко та народні депутати попередніх скликань від Партії регіонів Григорій Смітюх і Василь Горбаль, які окремо написали листа патріарху Варфоломію із проханням відкласти надання автокефалії православній церкві в Україні. Вони пишуть, що «більша частина українських православних зможе прийняти автокефалію тільки за наявності згоди російського патріарха». Не більше і не менше — лише за згоди Путіна!
Василь Горбаль (почесний президент Укргазбанку) і Андрій Деркач (кадровий офіцер КДБ) є меценатами МП. Вони навіть були делегатами Помісного собору РПЦ, на якому вибирали патріарха Кирила.
Новинський лякає Україну і Вселенський патріархат «грандіозним кровопролиттям» і висловлює занепокоєння діями «депутатів із числа постмайданівських хунвейбінів» та інших представників центральної й місцевої влади, які чинять усілякі підступи «канонічній» УПЦ МП.
Застерігаю Новинського та іншу «грязь Москви»: не приведи Боже, спровокуєте щось подібне тому, чим лякаєте. «Божа кара» буде неминучою — перетворитесь на «молекулярну пилюку»! Не забувайте також, що трапилось і з сином зрадника-втікача Януковича.
Позиція Московії в питанні дарування Вселенським патріархатом Томосу про автокефалію і створення Єдиної помісної православної церкви в Україні виглядає комічною. Адже гниле яблуко, яким є РПЦ, яке впало з гілки, не може кричати про розкол iз деревом, а тим більше заявляти, що виключає через це материнське дерево із яблунь. Істинно, якщо Господь Бог хоче покарати, то він позбавляє розуму!
Причина такої реакції зрозуміла — Україна перестала бути канонічною територією РПЦ, яка так вважала до цього. Станом на початок 2018 року УПЦ КП нараховувала 5167 приходів, а МП (філія РПЦ в Україні) — 11704. Кількість же приходів, які має РПЦ тільки в РФ, за твердженням патріарха Кирила, — 12 665 (по всьому світу — 29 263 приходи). Порівняйте кількість приходів МП в Україні (11 704) і церкви в Росії (12 665) та в цілому по світу — і все стає зрозумілим.
Зверніть також увагу ще на той факт, що кількість населення в Україні більш ніж утричі (!) менша, ніж у Росії. На основі цих даних чітко видно, що за кількістю населення на один приход Україна набагато випереджає Росію. За оцінками експертів, річний оборот готівки в приходах і єпархіях церков МП — щонайменше 500-700 млн. дол. США. Плюс ще 200-250 млн. дол. неконвертованих у готівку пожертвувань. Бюджет УПЦ МП сягає приблизно 15 млрд. дол.
Тепер, сподiваюсь, усім зрозуміло, чому Московія так бореться за Україну — бо без України Російська церква втрачає мільярди доларів і практично половину своєї пастви і ні про який авторитет РПЦ у православному світі тоді немає сенсу говорити.
Понад триста років Центр православ’я всієї Русі-України був колонією Росії і перебував у духовному рабстві диявольської секти Московії.
Рішення Синоду Вселенського патріархату остаточно розвіяло імперські ілюзії і шовіністичні фантазії Москви, які не підкріплені жодним церковно-правовим документом про Україну як нібито «канонічну територію російської церкви».
Те, що так званий «перехід Київської митрополії у володіння Москви стався «не за приписами канонічних правил», Вселенський патріархат визнав ще у 1924 році. Сьогодні Синод ще раз підтвердив цю позицію.
Говорячи світською юридичною мовою, Вселенський патріархат визнав Московію злодієм (розбійником з великої дороги), який вкрав (привласнив) православ’я Київської Русі.
І ще один, найголовнiший юридично-церковний (канонічний) висновок: «Скасуванням Синодом Вселенського патріархату Синодального листа 1686 року скасована адміністрація (керівництво) Московською церквою Київської митрополії і всіх єпархій в Україні», — заявив архієрей Константинопольської церкви, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков архієпископ Тельміський Іов (Геча).
«З канонічної точки зору, це означає, що сьогодні в Україні православної церкви МП більше не існує. Усі архієреї тепер в Україні де-факто, згідно з цим рішенням синоду, є архієреями Вселенського престолу, і вони тепер повинні чекати директиву Вселенського патріархату щодо свого подальшого існування»,— наголосив архієрей Іов.
Він також пояснив, що в Україні не можуть канонічно існувати дві православні церкви. «Згідно з канонами церкви, на території однієї держави має бути тільки одна православна церква», — зазначив Іов.
Прес-служба патріарха Кирила істерично відреагувала на таку заяву, цинічно запропонувавши Іову «лікування» його «душевного і духовного стану здоров’я».
Тепер, згідно з церковними правилами й канонами, РПЦ є сектою, незаконною релігійною організацією, а не канонічною церквою, яку Вселенський собор, після її появи, довгий час називав «служителькою Антихристу» і «пристанищем демонів». Виявилось, що Вселенський патріархат ніколи не дарував РПЦ Томос на автокефалію. В Константинопольському патріархаті наголосили, що автокефалія РПЦ була самопроголошеною (на зразок так званих «ДНР» і «ЛНР». — Авт.): московського митрополита Іону вибрали у 1448 році в Москві без дозволу Константинополя, тобто Іона по суті був самозванцем, як і сама митрополія Московії.
Дух Святої Русі — у Києві
Афонські старці понад тисячу років стверджують: «Дух Святої Русі перебуває в Києві». А Вселенський патріарх Варфоломій свого часу написав: «Світове православ’я — це сузір’я незалежних та рівних національних Церков».
Наприкінці липня поточного року, коли в Україні відзначалося 1030 років Хрещення Русi-України, патріарх Варфоломій звернувся до православних: «Визнаючи високу відповідальність першопрестольної Константинопольської церкви, яка ніколи не переставала і не змирялася перед незаконними і неканонічними ситуаціями, які потрясали природне функціювання православної церкви, і в ці відповідальні часи вона взяла на себе ініціативу відновити єдність православних вірян України з кінцевою ціллю дарувати українській церкві автокефалію».
Упевнений, що до кінця року в «сузір’ї незалежних та рівних національних Церков» засяє і наша помісна єдина автокефальна українська православна Зірка. Об’єднавчий Архієрейський собор буде проходити у Софійському соборі. Думаю, що символічно було б провести його 21 листопада, у день архістратига Михаїла, покровителя Києва, або раніше, а в цей день — отримати Томос.
До Києва прибуде Вселенський патріарх Варфоломій, щоб особисто дарувати обраному предстоятелю єдиної помісної Української православної церкви Томос про автокефалію і провести Богослужіння в Андріївській церкві — центрі постійного представництва Вселенського патріархату — Матері православних церков світу.
Переконаний, що впродовж декількох років Православна Русь-Україна з духовним центром у Києві відродиться уже на віки. І дай, Боже, розуму Президенту і парламенту повернути Україні вкрадений і узурпований Росією бренд «Русь». Так повинно бути. І думаю, що так і буде. Це буде реалізацією Божого плану!
Об’єднана українська церква, на мою думку, повинна називатися «Українська православна церква», а скорочено — «Київський патріархат». Щодо УПЦ МП, то, згідно із законом, який незабаром зобов’язаний ухвалити парламент, вона буде називатися «Російська православна церква» в Україні, щоб не ховалася під назвою «українська» і не дурила голови українцям.
Сьогодні Українська нація рятує Світ від ядерної пожежі, яку готова запалити імперія зла — Росія, щоб її громадяни, як сказав Путін, потрапили в «рай». Ми, українці, вистоїмо у війні з російським агресором, здобудемо Перемогу над путінським фашизмом і повернемо до складу України анексований Крим і окуповані території Донбасу. Російська імперія розвалиться внаслідок національно-визвольної боротьби поневолених народів, для яких Україна буде взірцем демократичної держави.
У недалекому майбутньому Україна постане як духовний православний та інтелектуальний центр об’єднаної Європи від Ла-Маншу до Уралу. Так буде!
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
Герой України, заступник голови Спілки офіцерів України,
генерал-лейтенант СБУ, кандидат юридичних наук
