П’ятій колоні — бій

10.10.2018
Патріарх Київський і всієї України-Русі — такий титул має глава УПЦ(КП) Філарет. Він єдиний, хто зрозумів своє історичне місце в розбудові церкви і держави Русі-України.
 
На жаль, усі інші колишні й нинішні керівники України в історичному плані глибше Малоросії не згадують, навіть про УНР, і заповіту її останнього (в екзилі) очільника уряду (на відміну від країн Балтії).
 
Основна проблема українського народу в тому, що за 27 років незалежності не з’явився український державницький лідер-патріот, але, як писав поет «...мали ми Богдана, мали і Тараса, але мало шанували Христа свого, Спаса...».
 
У нас у лідери висуваються не державники-патріоти, а політики, які навіть не знають, що будувати, як Кучма, який побудував нам олігархат. 
 
В умовах війни вимоги до керівників держави значно зростають, але як пояснити, що «п’ята» московська колона вільно веде антиукраїнську пропаганду на телеканалах України, чим займається СБУ, невже захист кон­ституційного ладу для них не пріоритетний і Крим та Донбас їх нічому не навчив?
 
Що ще треба віддати агресору? Голови Конотопа і Глухова вважають, що на черзі Сумська область, то чому ж не зміцнюють регіональне державне керівництво?
 
Усілякі розмови про реінтеграцію Донбасу — це пуста балаканина, за якою ніяких практичних результатів не проглядається.
 
Треба виходити з реальних обставин, що склалися на даний момент, а саме — звільнені райони Донецької та Луганської областей приєднати до Запорізької, Дніпропетровської та Харківської і дати можливість людям цих районів нормально жити.
 
Окупований Донбас — це надовго. Путін його ніколи добровільно не віддасть. Завдання України — максимально зміцнити свої Збройні сили й у відповідний момент звільнити окуповані землі.
 
Для показу історичної державної тяглості України треба дослухатися до Патріарха Київського і всієї України-Русі й назвати нашу державу Русь-Україна.
 
Це зміцнить державність України і відсіче всі зазіхання Московії на історію Київської Русі, тому що назва «Росія» вигадана, й історія не знає такого народу як росіяни, а знають лише московитів, що документально зафіксовано на всіх географічних картах ХVІІІ століття.
 
Нав’язана Україні Росією гібридна війна повністю задовольняє нашу керівну верхівку і п’яту колону. Існуючі економічні, культурні, дипломатичні, спортивні зв’язки, поїздки українців на роботу в Росію і в Крим на відпочинок деморалізують фронт і тил, бо складається враження, що війни ніби й немає, і це дає підстави Путіну говорити, що Крим самостійно і добровільно приєднався до Росії.
 
На п’ятому році війни керівники держави повинні зрозуміти, що перемогти сильного, нахабного, жадібного і брехливого ворога можна лише при консолідації всього народу — фронту і тилу, та не плекати ілюзій. Питання стоїть так: або ми змиряємось із захопленням наших земель, або будемо боротися до перемоги і ніяких компромісів у цьому питанні з агресором бути не може.
 
Невизначеність влади, двобока й дволика політика по відношенню до ворога тільки шкодить Україні і нашим союзникам щодо застосування санкцій до агресора.
 
Країни НАТО і ЄС давно повинні зрозуміти, що єдиною реальною воєнною силою, що стоїть на шляху Росії до наступу на Європу, є Україна.
 
Верховна Рада України повинна повернутися обличчям до фронту, де кожен день гинуть наші воїни, й ухвалити, хоча б наприкінці своєї каденції, звернення до підписантів Будапештського меморандуму з вимогою повної ізоляції Росії від цивілізованого світу. Тільки кардинальні санкції можуть дати результат, вплинути на агресора, бо він поважає тільки силу. 
Іван ШІМАНЧУК 
Рівне