У глибокому тилу знову розпускає свої отруйні квіти «русскій мір»

21.09.2018
Я, сержант Ісаєв Євген Олександрович (позивний Апостол), з перших днів у складі 79-ї ОДШБр приймав участь у бойових діях на сході України.
 
Під час масова-ного обстрілу позицій у 2014 році отримав тяжке поранення та відмітку у військовому квитку про непридатність до служби у ЗСУ.
 
Але моя країна та моє командування не покинуло мене. І рішенням міністра оборони мене було поновлено зі збереженням військового звання та всіх регалій. Після поновлення мав честь проходити службу в лавах ВР/ССО. Наразі за сімейними обставинами проходжу службу в ВПС ЗСУ.
 
Окрім цього, я є інструктором з тактичної медицини і є кращим її знавцем серед військовослужбовців ВПС. 
 
Це я зі своїми братами проливав кров за свою Країну та свій Народ. Це я після чергової операції в той самий день, коли виписували зі шпиталю, вже збирав речі та рушав на схід задля навчання хлопців безпосередньо на лінії зіткнення. Це мене та мені подібних називають ненормальними. Контуженими атошниками. Смертниками...
 
І саме тому я як громадянин України та сержант ЗСУ, що дав присягу захищати свої державу і народ, не можу усвідомити, чому після стількох втрат на цій війні за спинами українських захисників у глибокому тилу знову розпускає свої отруйні квіти так званий «русскій мір».
 
Бо як інакше можна зрозуміти редакційну політику таких наче українських телеканалів, як, наприклад, NewsOne, «112» та «Інтер»? При цьому не перераховую купу електронних ресурсів, що називаються українськими ЗМІ і пишуть відверто проросійські тексти. 
 
В ефірах вищеназваних телеканалів усе частіше знаходять притулок політичні діячі, які при повному потуранні ведучих, не боячись наслідків, поширюють брехню про ЗСУ, використовують прийоми воєнної пропаганди проти України та українців.
 
Більш відкрито та майже прямо там лунають прямі заклики щодо примирення з Росією — державою, що вже п’ятий рік веде війну проти України, вбиваючи наших воїнів. Яскравий приклад антиукраїнської роботи — інтерв’ю пана Медведчука, яке транслювали NewsOne та «112». Політик не соромлячись закликав фактично до капітуляції заради миру з російським агресором.
 
Якщо це прийнятно і демократично, то що керівництво країни та кожен із вас скаже тим, хто зараз боронить Україну? 
 
Що почують рідні тих, хто загинув у бою з російськими окупантами? Все, війна скінчилась? Давайте сядемо з Путіним за стіл переговорів? Наллємо горілки, потиснемо руки, заспіваємо «Широка страна моя родная», визнаємо росіян братами та обіймемося? Після чого він забере собі нашу землю, а нам і нашим дітям залишить рабське життя? Можливо, залишить. Адже усе залежатиме від настрою «великого брата».
 
Не розумію, як таке може відкрито відбуватися в країні, яка перебуває у стані війни? Чому ці телеканали транслюють ворожу пропаганду, коли Верховна Рада України офіційно визнала Росію агресором? Хіба заради цього українці на всесвітніх самітах/конкурсах/виставах намагаються довести, що у нас не громадянська війна, як запевняє Путін? 
 
Не знаю, чи існує законний спосіб вирішити проблему, тому звертаюся з вимогою до керівництва України розібратися з цим питанням та припинити потужний інформаційний вплив, що завдає шкоди Збройним силам України, Національній гвардії, Прикордонним військам, добровольчим формуванням та країні загалом.
 
З повагою, завжди ваш сержант ЗСУ, Ісаєв Євген Олександрович (позивний Апостол). 
Євген Ісаєв, сержант ЗСУ 
#Захисти_країну
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>