Із Лондона до України переїхала онука автора «Холодного Яру» Юрія Горліса-Горського

На Черкащині, у селі Головківка Чигиринського району, віднедавна — нова жителька.

 

 

Це Ляля Лісовська, онука Юрія Горліса-Горського, автора відомого й улюбленого українцями роману «Холодний Яр». 

 

 

Пані Ляля народилася в Америці, виросла у Лондоні, але рідна їй Україна — в її душі і серці.

 

 

Тому вона переїхала до цього села, купила тут кілька будинків і збирається відкрити мистецький центр для молоді, проводити там виставки, майстер-класи і тематичні табори.

 

Її дідусь із бабусею були вимушені втекти з України від переслідувань під час війни. Її мама народилася у таборі для біженців. Потім вони з бабусею переїхали до Америки.

 

«Я росла, як звичайна англійська дівчинка. Ми не мали жодних контактів з діаспорою, я була повністю відокремленою від української культури. І коли я вперше поїхала до бабусі в Америку, то дізналася про свого дідуся», — розповіла «Громадському телебаченню: Черкаси» Ляля Лісовська.

 

Юрій Горліс-Горський був одним із перших, хто боровся з інформаційною війною в Україні за допомогою своєї книги «Холодний Яр», виданої у 1935 році. Тож повернення в Україну його внуки-патріотки є символічним.

 

«Мій дідусь казав, що не хотів залишати Україну. Дідусь не зміг, бо був убитий, але я змогла сюди повернутися. Це дуже символічно, тому що це повернення моєї родини до України, додому. Це мав би бути мій дім, я мала тут народитися», — говорить Ляля Лісовська.

 

Із 2010 року, після свого першого приїзду в Україну, пані Ляля веде відеощоденник про Україну «Як бути справжнім українцем». Вона каже, що цей арт-проект триватиме стільки, скільки потрібно буде, аби зрозуміти, як це — бути українкою.

 

Також вони разом із матір’ю — Ларисою Лісовською — закінчують перекладати книжки «Холодний Яр» англійською, а ще видають вже шосту збірку віршів Юрія Горліса-Горського, які він написав у в’язниці.

 

«На перших сторінках «Холодного Яру» мій дідусь пише про споглядання виду із Головківки, коли він їде на своєму коні через Холодний Яр. Це місце дуже важливе для мене, воно близьке для мого серця, бо я відчуваю, що дідусь був тут, я відчуваю тут дух мого дідуся, українську кров, українську спадщину», — каже Ляля Лісовська.