Транш через суд: за яких умов МВФ готовий видати Україні черговий транш

У лютому 2018 року Україна виплатила МВФ 465,9 млн. доларів за раніше взятим кредитом. Усього ж минулого місяця, за даними Національного банку, були здійснені платежі за зовнішнім боргом у сумі 536,8 млн. доларів. Ще 70,9 мільйона доларів ми виділили на обслуговування зовнішнього боргу. 

 

Президент України Петро Порошенко очікує отримання нового траншу вже у квітні нинішнього року. Правильніше буде сказати, очікував. Адже свою заяву, що ми виконали 80% усіх вимог Міжнародного валютного фонду, він зробив ще у січні.

 

«Мабуть, я «схрещую пальці», до квітня ми виконаємо всі зобов’язання й отримаємо наступний транш, — сказав Президент. — Ми, мій уряд і мій народ, готові продовжувати співпрацю з МВФ». Після цього гарант уже не робив таких оптимістичних заяв. 

 

Натомість днями у Вашингтоні заявили: наразі не готові навіть назвати дату можливого приїзду місії МВФ до Києва.

 

«Міжнародний валютний фонд продовжує підтримувати постійний діалог з офіційним Києвом у рамках програми розширеного фінансування EFF, але наразі не визначив дату візиту оціночної місії до України з метою перегляду і виділення наступного траншу», — заявив директор прес-офісу Фонду Джеррі Райс. 

 

За його словами, «дискусія з українською владою є постійною». А нещодавно група експертів відвідала українську столицю для обговорення технічних питань у контексті програми реформ, які підтримує Фонд.

 

За цією езоповою мовою, треба розуміти, криються три найболючіші теми, які вже тривалий час залишаються у фокусі уваги МВФ. Це приватизація, підвищення ціни на газ для населення та створення антикорупційного суду. 

 

Джеррі Райс підтвердив версію про суд, дипломатично наголосивши на необхідності подальшого прогресу в Україні з цих питань.

 

«Я можу сказати, що дискусія з українською стороною продовжується і буде продовжуватися упродовж наступних кількох тижнів», — таким чином прес-аташе Фонду фактично спростував можливість отримання чергового траншу вже у другий місяць весни. 

Затримка чергового траншу ніяк не вплине на показники Державного бюджету 2018 року. Про це заявила заступник міністра фінансів України Оксана Маркарова.

 

«Кошти Міжнародного валютного фонду, заплановані на цей рік, усі вони йдуть у резерви Національного банку, — сказала вона. — Перебування у програмі нам потрібно не тому, що це треба бюджету. А тому, що це, по-перше, показує: ми рухаємося шляхом реформ. А це є дуже важливий сигнал для зарубіжних інвесторів».

 

Адже, за її словами, більшість інвесторів, які хочуть зайти до будь-якої країни, насамперед цікавляться, чи виконує вона програму МВФ. 

 

На думку Маркарової, найбільша перепона до нашої співпраці з МВФ на сьогоднішній день — закон про Антикорупційний суд.

 

Якщо законопроект у першому читанні буде ухвалено, Фонд повернеться до розгляду справи з Україною. 

 

Але посадовці МВФ налаштовані песимістичніше. Так, голова представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман в одному з інтерв’ю заявив: у фокусі їхньої уваги залишається ще й земе­льна реформа.

 

Від необхідності впровадження якої Фонд свого часу відмовився, давши згоду українському уряду на продовження мораторію. Проте, як натякнув Люнгман, ненадовго.

 

«Час запровадити ринок землі вже настав», — сказав очільник українського офісу МВФ. 

 

Тож можна вважати, що Фонд насправді вирішив посилити свої вимоги до України. І до трьох пунктів, які були на слуху впродовж останнього часу, додався й четвертий.

 

Бо МВФ, як виявляється, про нього не забув. Та, можна вважати, вимагатиме ухвалення рішення про скасування земельного мораторію вже до кінця осені.

 

«Якщо українська влада зможе домогтися швидкого прогресу у вирішенні цих питань, то четвертий перегляд програми буде закінчений до травня», — сказав він. Він також зазначив, що Фонд бачить бажання української влади рухатися вперед і завершити черговий перегляд програми, але це складний процес.

 

Тож новий транш, таким чином, Україна зможе отримати аж ніяк не раніше червня-липня. У кращому випадку. Тобто, якщо влада наважиться перед виборами на такий непростий в електоральному сенсі крок: як відомо, земельна реформа має неоднозначне сприйняття в українському суспільстві, а низка політичних сил виступає проти цих змін. 

 

Тож великий шанс, що кредиту ми можемо не отримати взагалі. У цьому випадку владі доведеться думати, як вона зможе погасити державний борг у розмірі двох трильйонів гривень.

 

У 2018 році, до речі, на обслуговування держборгу піде 14% нашого бю­джету. А в 2019-20 роках ця цифра буде ще більшою. 

Експерти тим часом сперечаються, наскільки шкідливими чи корисними можуть бути поради Фонду для України. Скажімо, підвищення газу для населення зі зрозумілих причин, як і земельну реформу, населення сприймає категорично проти.

 

Йоста Люнгман пояснив, що має на увазі Міжнародний валютний фонд, вимагаючи цих змін, тобто встановлення єдиної ціни для індивідуальних споживачів та для імпортерів. За його словами, дві ціни — це живильне середовище для корупції.

 

«Контроль за цінами та диференціація енергетичних тарифів мають негативні наслідки, оскільки призводять до неефективного розподілу ресурсів. Також пропадають стимули для енергоефективності. Окрім цього, різні ціни на газ, що одночасно діють на ринку, стають причиною корупції. Наприклад, можна купити газ за нижчою ціною як для населення, а потім продати його для промисловості за вищим тарифом, при цьому по­клавши до кишені різницю», — резюмував Люнгман. 

 

«Усі проблеми, які ми маємо сьогодні з нестачею зовнішнього фінансування, виникли не від того, що неправильним був дизайн програми, — прокоментував директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. — А лише тому, що український політичний клас не намагався виконати ті зобов’язання, які брав на себе, відкриваючи ці програми. Йдеться про два головні зобов’язання, які треба виконати: створення Антикорупційного суду та проведення приватизації». 

 

Під нестачею зовнішнього фінансування варто розуміти, що з 12 траншів від Міжнародного валютного фонду Україна отримала лише чотири. А це — 8,5 млрд. доларів із обіцяних 17. 

Але, на думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, провал України у напрямку залучення міжнародного фінансування вимірюється не лише грошима. 

 

«Президент України пишається отриманням чотирьох траншів. Мовляв, ніхто не міг, а я зміг. Але, по-перше, важко пишатися четвертим траншем, адже до цього часу ми мали отримати вже 12... Якщо би Україна виконала програму МВФ упродовж трьох місяців, ухваливши необхідні закони та запустивши необхідні зміни, то через рік ми прокинулися би вже в іншій державі», — сказав Фурса. 

 

Що ж стосується захисту суверенітету, на який посилаються критики співпраці з МВФ, то, на думку інвестбанкіра, найкраще його захищають дві країни у світі: Північна Корея та Венесуела.

 

«І найбільше їхній суверенітет захищений від здорового глузду, — сказав Фурса. — Україна, на щастя, ще не навчилася так добре захищати свій суверенітет. Але є група людей, які дуже хочуть захистити своє право на корупцію... Якщо ми не дозволимо людям із поза системи боротися із хворобою самої системи, то ми не вилікуємо цю систему. Ми не вилікуємо країну. І захищати суверенітет хвороби можуть тільки ті, хто паразитує на слабкому організмі». 

 

Україна де-факто вже морально готова до підвищення тарифів на газ. Прем’єр Володимир Гройсман заявив: ми можемо скоротити споживання блакитного палива ще на 5 млрд. кубометрів на рік.

 

«За останні три роки споживання газу скоротилося на 6 млрд. кубометрів. Проте країна здатна знизити споживання ще на 5 млрд. кубометрів, — написав очільник уряду на своїй сторінці у «Фейсбуці». — Прогноз на 2022 рік — 13 мільярдів кубометрів». 

 

За дужки заяви Гройсмана винесено одне, але дуже важливе зауваження: скорочення споживання газу в Україні відбулося не завдяки впровадженню енергоефективності, а через падіння обсягів промисловості та окупації частини території. У тому числі й індустріально розвинутої. 

На тлі непоступливості МВФ, який вимагає від нас не лише економіки, а й політики — у широкому сенсі цього слова, значно прихильнішою до України виявилася Єврокомісія.

 

Європейська комісія затвердила пропозицію щодо нової програми макрофінансової допомоги (MFA) для України на суму до 1 млрд. євро для підтримки економічної стабілізації та структурних реформ. 

 

«Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та Президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA», — йдеться у заяві, розміщеній днями на сайті Єврокомісії.

 

Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги свідчить про зобов’язання ЄС щодо солідарності з Україною.

 

«Ця солідарність повинна йти пліч-о-пліч з постійною прихильністю української влади до амбітної програми реформ для забезпечення стабільної та процвітаючої України. Ми розраховуємо на підтримку цієї важливої програми з боку Європейського парламенту та держав-членів», — зазначив він.

 

Єврокомісар П’єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».

 

«Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, залежатимуть від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони враховуватимуть заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA, і включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією», — зазначили у Єврокомісії.

 

Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС. 

 

А ТИМ ЧАСОМ...