Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
ПОЛІТПАРНАС: Заметіль
31.01.2018
Дорогі мої «молодоукраїнці».
Щиро вітаю усіх Вас, Ваші родини з минулими святами!
Здоров’я Вам, світла, радості, любові, творчості і патріотичного тону! Одужання й розквіту рідній землі.
Заметіль. Заворожена ніч.
Як давно не було снігопадів.
І війна, що гюрзою повзе,
знов з домівки мене забирає.
Де тепло і любові розмай,
де ялинка живицею пахне,
де рідня і любові слова,
твої очі єдині, прекрасні.
Я роками до тебе іду,
через зими тебе обіймаю.
З побратимами я повернусь
українське життя будувати.
Через рани й каліцтва проб’юсь
я до тебе засніженим ранком.
Через фронт я до тебе прийду
перемогою розуму й правди.
Я у світ, у якому живеш,
повернусь. Я його не приймаю!
І систему принижень і зрад,
як на фронті всю нечисть, зламаю.
Хуртовина відбілює світ,
чистоту повертає назавжди.
Україну й тебе пригорну,
З Новим роком, з Різдвом привітаю.
Лист бійця додому
Василь КАЛЧУГІН, практичний психолог Глобинської гімназії
Глобине, Полтавська область
