Джерельце, джерельце, дай води напитись

12.09.2017
Той, хто побував у Грузії, був приємно вражений високою якістю питної води.
 
Для відпочивальників і туристів там навіть висять оголошення: «Воду з крана можна пити».
 
Так то ж у Грузії... У нас, в Україні, не знаю, чи знайдеться місто, де з крана тече якісна питна вода.
 
Якщо ж говорити про Донеччину, то особливо страждають від недостачі питної води села. Наприклад, у нашому селі водогону просто немає, а вода в колодязях для пиття непридатна.
 
Тому одвічно питну воду привозили з джерел, що розташовані за кілька кілометрів від села. У минулі часи водопостачанням опікувався колгосп.
 
Коли колгоспів не стало, воду за помірну плату (30 коп. за літр) почав розвозити приватний підприємець. Претензій у сільчан до нього не було: регулярно, раз на тиждень, він наповнював ємності.
 
Та, очевидно, його прибутки комусь муляли очі. І от весною цього року місцева влада вирішила організувати комунгосп, щоб він займався підвезенням води.
 
З величезним боєм на сільському сході нам удалося відстояти нашого водовоза.
 
Десь через два місяці знову віче, і знову пропонують передати постачання водою комунгоспу, розташованому за 10 км, у сусідньому селі.
 
На зборах сільський голова клятвено завірив, що воду будуть завозити безкоштовно. І тут справдилася приказка про безкоштовний сир, який буває лише у мишоловці.
 
Спочатку завезли технічну воду. Знову збори, знову скандал. Після цього тричі привозили воду — і... закінчились гроші на солярку.
 
І ось уже місяць, донедавна при 30-40-градусній спеці, селяни сидять без води.
 
Рятуються, хто як може: у кого є транспорт — той привозить собі сам, у кого нема — дибає 2-3 км до магазину, щоб узяти пляшечку дорогоцінної вологи, а хто п’є й гірко-солону воду з колодязя.
 
А що ж влада? Пан сільський голова від цієї проблеми самоусунувся, в райдержадміністрації розглянуть скаргу впродовж місяця.
 
До «народного» депутата ми ще навесні зверталися з проханням завітати до нас, та пан Лубинець наше прохання, очевидно, по­клав під сукно.
 
Отож, можливо, ми все-таки доб’ємося того, що воду в село завозитимуть, тільки буде це ой як нескоро... Так що ми живемо за приказкою: «Доки сонце зійде — роса очі виїсть».
 
А влада все теревенить про продаж землі...
 
P.S. Найцікавіше в цій історії, що, як нам повідомили в Нікольській РДА, ніякого комунгоспу ніде не зареєстровано. Кому ж тоді давав гроші на солярку сільський голова? 
 
Володимир КАЇРА
Темрюк, Нікольський район, Донецька область
  • Небезпечний прецедент справи Лучанова

    Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>

  • Не дають добро на добро

    Шановна редакціє!
    До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>

  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Вибачаємо і просимо вибачення: в Україні та Польщі різна історія і різні герої

    Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! ​Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>