Посуд на віки: на Черкащині відновили розкопки Пастирського городища

На Пастирському городищі в Черкаській області веде розкопки археологічна експедиція інституту археології НАН України.

 

Археологи працюють тут уперше після тривалої перерви.

 

«Півтора місяця на городищі дослі­джуємо об’єкт — ділянку рову і оборонної стіни. Це була каркасна дерев’яна конструкція, обмазана глиною, яка йшла поверх валу і під час пожежі впала в рів», — розповідає «Україні молодій» кандидат історичних наук, науковий співробітник інституту археології НАН України і керівник археологічної експедиції Андрій Скиба. 

 

За словами археолога, древня контрукція добре збереглася. Уже дослідили дванадцятиметрову ділянку цього рову і завалів стіни та простір перед ровом.

 

Під час розкопок було знайдено кілька керамічних посудин, дерев’яні конструкції стіни, частини обвуглених жердин.

 

«Загалом цьогорічну експедицію можна назвати вдалою, адже маємо цікаві знахідки. Разом з археологами-професіоналами Ярославом Володарем-Урбановичем, В’ячеславом Барановвим, Євгеном Синицею, Сергієм Чернишом, Сергієм Хваном, Валерієм Маньком працювали студенти з Таврійського, Ніжинського університетів та Національного університету імені Драгоманова», — наголошує Андрій Скиба.

 

Пастирське городище, пояснює, є унікальною археологічною пам’яткою, аналогів якій немає. Вона вирізняється серед слов’янських пам’яток.

 

Адже, уточнює співрозмовник, Пастирське городище було потужним ремісничим центром, у якому працювали кваліфіковані майстри, що володіли складною технологією виготовлення посуду.

 

Дослідники припускають, що був хтось, хто його організував, хто виступив замовником такого центру. 

 

«Ми не можемо точно знати про етнічний склад населення, яке тут жило. Але можна сказати напевно, що тут мешкали слов’яни, про що свідчить знайдений характерний посуд, посуд пастирського типу», — підсумовує керівник археологічної експедиції. 

 

Нагадаємо, Пастирське городище має площу приблизно 25 гектарів із шарами скіфського (VII—III ст. до н. е.) та ранньосередньовічного (остання чв. VII — серед. VIII ст.) часу.

 

Розташоване на берегах річки Сухий Ташлик у Смілянському районі Черкащини.

 

Поблизу городища є кургани, де поховано представників скіфської родової знаті. Розкопки Пастирського городища велися у 1898, 1900, 1930, 1940 та 1990 роках.

 

Було досліджено 50 ранньосередньовічних житлових чотирикутних напівземлянок, господарські споруди та ями.

 

Виявлено обвуглене просо, ячмінь, сочевицю, горох, коноплі, жито, пшеницю, овес. 

 

Розкопками відкрито залишки жител наземного та напівземлянкового типу, що постраждали від пожежі.

 

Знайдено посуд, виготовлений на гончарному крузі, численні сільськогосподарські знаряддя праці та ювелірні вироби з бронзи і срібла.