АРХІВажлива справа: рукописам Тараса Шевченка й Івана Багряного загрожує знищення

12.07.2017
АРХІВажлива справа: рукописам Тараса Шевченка й Івана Багряного загрожує знищення

Архівним документам і рукописам загрожує небезпека. Меморіальна кімната Олександра Довженка у ЦДАМЛМ. (Фото з сайта архіву-музею.)

У Києві Центральний дер­жавний архів-музей літератури і мистецтва України — під загрозою знищення.
 
У будівлі колишньої бурси, що є частиною заповідника «Софія Київська», архів-музей розміщується ще з 1966 року.
 
Приміщення перебуває в аварійному стані та потребуває капітального ремонту.
 
Тому Міністерство культури відмовляється продовжувати договір оренди між ЦДАМЛМ та Регіональним відділенням Фонду держмайна. Угода діє до 29 вересня нинішнього року.
 
Після припинення дії, як заявила Тетяна Баранова — голова Державної архівної служби, Мінкульт не вмикатиме в орендованому приміщенні світло, тепло, засоби комунікації.
 
А це порушить нормальні умови зберігання архівного фонду, що призведе до його часткового чи повного знищення.
 
Працівники архіву, митці, громадські діячі і представники Мінкульту нещодавно зібралися за «круглим столом», щоб знайти способи вирішення проблеми.
 
Фонд держмайна запропонував керівництву ЦДАМЛМ будівлі для оренди, але, як зазначила директор музею-архіву Олена Чижова, всі приміщення розташовані на території промислових підприємств та непридатні для зберігання документів.
 
Самі потребують ремонту, не мають водопостачання та опалення.
 
В одному iз запропонованих приміщень, наприклад, на першому поверсі розташоване гумове виробництво, на четвертому — протікає дах. Другий, третій та четвертий поверхи пропонують для розміщення ЦДАМЛМ. 
 
Як запропоновані приміщення можуть вирішити проблеми забезпечення збереженості Національного архівного фонду та Державного музейного фонду, якщо в них відсутнє опалення, а стіни та підлога вкриті грибком?!
 
Це унеможливлює забезпечення температурно-вологісного режиму, який може гарантувати збереженість документів на паперових носіях.
 
Ремонт потребує значних капіталовкладень, зокрема й обов’язкового обладнання приміщень для сховищ системами пожежогасіння, кондиціювання повітря, охоронною сигналізацією.
 
Для визначення технічного стану цих будівель необхідне проведення експертизи огороджуючих та несучих конструкцій (адже сукупна вага культурних цінностей та стелажного обладнання, що зберігаються в ЦДАМЛМ України становить близько 400 000 кг). 
 
До речі, за словами Олени Чижової, для упакування та перевезення архівної частини до нового приміщення потрібно 16 мільйонів гривень.
 
Крім усього іншого, перевезти десятки тисяч коробок до кінця вересня просто неможливо.
 
Мінкульт та представник заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко закликають архів-музей знайти нове приміщення.
 
Навіть пропонують розформувати архівний фонд у різні приміщення. А це загрожує його цілісності й фактично означає знищення культурних надбань.
 
Загалом ЦДАМЛМ — це 12 меморіальних кабінетів українських культурних діячів, 7 тисяч екземплярів з автографами авторів, більше 10 мільйонів документів, більше 12 тисяч музейних предметів, тисячі творів, зокрема рукописи Тараса Шевченка, Бориса Грінченка, Івана Багряного...
 
Представниця Мінкульту Юлія Нечипоренко зазначила: «Міністерство культури офіційно вже писало листа про те, що воно готове забезпечити збереження музейного фонду в інших музейних закладах...
 
Якщо завалиться колишня бурса, то документам архіву-музею не вціліти, а так їх розмістять у відповідних установах, де їм забезпечать належне зберігання». 
 
«Неможливо ділити фонди, які абсолютно неподільні, для яких законодавство передбачило єдність. Людиною, яка їх передала, передбачено єдність. Як ми можемо відділити меморіальний кабінет Глущенка від його документів або його картин?» — каже директор музею-архіву Олена Чижова. 
 
Проти перевезення музею-архіву до нового приміщення виступили Дмитро Павличко та Ярослав Калакура.
 
Вони запропонували почати проведення ремонту почергово в кожній кімнаті у нинішньому приміщенні.
 
Такий спосіб вирішення проблеми не підтримало Міністерство культури, посилаючись на те, що реставрувати приміщення вимагає ЮНЕСКО — підрозділ ООН, який дбає і про збереження пам’яток. 
 
Нагадаємо, 12 грудня 1990 року архітектурний ансамбль Софійського собору та монастирський комплекс Києво-Печерської лаври внесено до cписку Всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини.
 
Внесення до цього списку підтверджує визначну універсальну цінність культурного об’єкта, що підлягає збереженню на благо всього людства.
 
Об’єкт Всесвітньої спадщини №527 «Київ: Собор святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра» став першим від України в списку ЮНЕСКО. 
 
Громадськість через офіційне звернення вирішила просити допомоги у Президента, аби врятувати Центральний дер­жавний архів-музей літератури і мистецтва України від знищення.
 
Працівники установи вже опублікували відкрите звернення з проханням надати їм приміщення у новому корпусі комплексу центральних державних архівних установ на вулиці Солом’янській, 24 у Києві.
 
Щоправда, його будівництво призупинено, він готовий приблизно на 70-80%.