ПОЛІТПАРНАС: До перепоховання праху Олеся

08.02.2017

До перепоховання праху Олеся 

на Лук’янівському цвинтарі

 
Не зовсім зрозумів я Прагу.
Затісно їй з Олесем стало?
А втім, хіба Поет не прагнув
торкнутись рідного причалу?
 
Із неокласика Зерова
зустрітись щирою душею,
що, тіла не знайшовши схову,
із сином ділить тут оселю?
 
А Ольжича, Теліги душі?
О, ні! Тут буде не самотньо!
І, може, спокій він порушить
у душах цвинтарно-дрімотних?
 
Живих! Яких із хробаками
колись порівнював у вірші:
їдці штовхалися боками —
хто шмат Вкраїни вхопить більший...
 
...Хоч так — в подобі трун і капсул —
твій цвіт, Вітчизно, хай вертає...
І може, врешті, скине капці
той, чия хата завше скраю.
 
Микола ЦИВІРКО
Київ
  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>

  • Науковці УКУ встановили 30 тисяч українських жертв польських вбивств

    Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>

  • Трипільська таємниця: на Книжковому Арсеналі презентували повість Олександра Зінченка

    Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>

  • Нескорений велет

    Т. Г. Шевченка поховали в Україні на уже Тарасовій горі у Каневі, з якої
    І Дніпро, і кручі
    Було видно, було чути,
    Як реве ревучий. >>