Відкладені питання: Рада поставила на паузу держбюджет-2017 і поквапила Європу з "безвізом"

16.11.2016
Відкладені питання: Рада поставила на паузу держбюджет-2017 і поквапила Європу з "безвізом"

Поки бюджет відкладено до зими, депутати вирішили проявити ініціативу в іншому актуальному питанні. (Фото з сайту slovoidilo.ua)

Багато приватних підприємців наразі завмерли в очікуванні: чи ухвалить Верховна Рада держбюджет на 2017 рік?
 
Малому й середньому бізнесу буде непереливки, якщо парламент проголосує за всі правки, включаючи й концепцію підвищення мінімальних зарплат до 3200 гривень.
 
Це означатиме зростання навантаження на фонд заробітної плати, з якого працедавцю доведеться сплачувати збільшений єдиний соціальний внесок.
 
Частина бізнесу просто не витримає такого стану речей й або піде у ще глибшу «тінь», або звільнятиме частину робітників, або ж просто збанкрутує. 
 
Але свій остаточний вирок підприємці дізнаються не раніше, ніж за три тижні. Бо законопроект про державний бюджет на 2017 рік Верховна Рада розгляне наступного пленарного тижня, тобто аж 6-9 грудня.
 
Про це повідомив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.
 
«Було запропоновано наступного тижня розглянути питання аграрної політики, захисту прав внутрішньо переміщених осіб, а також бюджет», — сказав Парубій на засіданні погоджувальної ради керівників депутатських фракцій і комітетів.
 
Раніше Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав парламент до співпраці задля вчасного ухвалення державного бюджету на 2017 рік.
 
Законотворцями передбачено, що дохідна частина держбюджету становитиме 876,9 млрд. гривень, що на 17% більше, ніж доходи держбюджету 2016 року (749 млрд. гривень).
 
У проекті держбюджету закладено прогноз зростання ВВП у 2017 році на рівні 3% при інфляції 8,1% і курс гривні 27,2 гривні за долар у 2017 році. Безробіття в 2017 році прогнозовано на рівні 8,6%, а дефіцит держбюджету в 2017 році — на рівні 3% ВВП.
 
Та поки бюджет відкладено до зими, депутати вирішили проявити ініціативу в іншому актуальному питанні.
 
Справа стосується безвізового режиму для України, який — за твердженням міжнародних експертів — вперто блокують три країни: Франція, Німеччина та Бельгія.
 
Наразі йдеться про те, що, оскільки механізм термінового припинення «безвізу» в Євросоюзі не напрацьовано, із наданням подібного статусу Україні поспішати не варто. 
 
З такою позицією, однак, категорично не згодна українська сторона. Так, нардеп Ірина Геращенко вважає, що прив’язка старту безвізу до спецмеханізму його призупинення — це подвійні стандарти з боку ЄС.  
 
Лідери майже усіх парламентських фракцій, додає вона, підписали проект звернення до Європарламенту і Ради ЄС щодо надання Україні безвізового режиму без зволікань. Ірина Геращенко підкреслила, що Україна виконала усі 144 критерії плану дій візової лібералізації, незважаючи на війну. Тепер Україна очікує від ЄС виконання своєї частини зобов’язань щодо безвізу. 
 
«Ми з розумінням ставимося до нових викликів, що постали перед ЄС, зокрема міграційної кризи, і до зусиль Євросоюзу ввести спецмеханізм як елемент захисту своїх кордонів. Але ми проти прив’язки старту безвізу до спец­механізму, адже інші країни, що мають безвіз з ЄС, користуються зараз усіма його перевагами», — зазначає Геращенко. 
 
А тим часом — якщо говорити про зовнішню політику України — мегаважлива новина прийшла з Гаазького трибуналу.
 
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда у своєму звіті щодо попереднього розслідування анексії українських територій визнала, що «ситуація на території Криму і Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією». 
 
«Цей міжнародний збройний конфлікт почався не пізніше 26 лютого, коли Російська Федерація задіяла особовий склад своїх збройних сил для отримання контролю над частинами території України без згоди уряду України. Право міжнародних збройних конфліктів можна застосувати і після 18 березня 2014 року тією мірою, якою ситуація на території Криму і Севастополя буде рівнозначна стану окупації, що триває. Встановлення факту правомірності початкової інтервенції, яка спричинила за собою окупацію, не потрібне. Для цілей Римського статуту збройний конфлікт може бути міжнародним за своєю суттю, якщо одна або більше держав частково або повністю окуповують територію іншої держави», — зазначено у висновках Фату Бенсуди. 
 
Повідомляється й про те, що Гаазький трибунал продовжить збір доказів з даного питання — процес слідства триватиме протягом наступного року. Що ж стосується безвізового режиму для України, то його розглядатимуть у Раді Європи завтра, 17 листопада.