Тверда рука — в дiї: Ердоган не арештував хіба що вихованців дитсадків

Масштаби репресій у Туреччині після спроби путчу 15 липня набрали гротескних і абсурдних форм. «Ворогів народу», тобто симпатиків опозиційного мусульманського клірика Фетхуллаха Ґюлена, який, на думку президента Реджепа Таїпа Ердогана, стоїть за спробою військового перевороту в країні, шукають і знаходять скрізь, навіть у зовсім неочікуваних місцях і фахових середовищах.

 

На початку цього тижня турецькі авіалінії «Теркіш Ейрлайнс» звільнили 211 співробітників за підозрою у зв’язках з Гюленом. Якi ж зв’язки могли мати довгоногі стюардеси з опозиціонером, який мешкає у США?!

 

Певне, турецька влада і сама розуміє абсурдність ситуації, тому до обґрунтування звільнення до звинувачень у «зв’язках» додала ще й «операційну потребу, малу продуктивність та погані результати». 

 

Турецьким «хітом» останніх днів стали репресії проти співробітників засобів масової інформації. Позавчора влада видала ордери на арешт ще 47 медійників.

 

Цього разу йдеться про колишніх працівників та журналістів газети «Заман». Газета останніми роками критикувала керівну Партію справедливості і розвитку, особливо після закриття справи про корупцію серед членів уряду.

 

У березні уряд взяв газету «Заман» під своє управління, мотивуючи це тим, що видання пов’язане з рухом Гюлена.

 

Відтоді тональність публікацій в газеті стала проурядовою.

 

А першу партію ордерів на арешт працівників ЗМІ турецька влада видала у понеділок. Тоді було названо 42 прізвища, але репресованих було значно більше.

 

В офіційному віснику парламенту повідомлено про закриття трьох інформаґенцій, 16 телеканалів, 23 радіостанцій, 29 видавництв та 60 газет і журналів. Зокрема, закрито впливовий телеканал Canalturk та агенцію Cihan, у якої був корпункт у Києві.

 

Загалом після 15 липня в Туреччині за підозрою у причетності до заколоту заарештовано понад 15 тисяч людей. У тому числі понад 10 тисяч військовослужбовців. Це приблизно 1,5% складу всіх зброй­них сил країни. У середу також оголошено про звільнення 1700 військовослужбовців.

 

Серед них 149 генералів та адміралів, зокрема 87 генералів наземних військ, 30 генералів ВПС та 32 адмірали морського флоту.

 

Це приблизно 40% усього генералітету та адміралітету. В країні діє надзвичайний стан, що дозволяє без рішення суду брати під варту підозрюваних у причетності до заколоту.

 

Євросоюз безсило спостерігає за хвилею терору в Туреччині. Прем’єр Італії Маттео Ренці, посилаючись на міцні зв’язки його країни з Туреччиною, висловив занепокоєння, що заходи, до яких вдався турецький уряд після спроби державного перевороту, а зокрема масові арешти, призвели до того, що «Туреччина замкнула своє майбутнє у в’язниці».

 

«Країна, що вкидає до в’язниць своїх власних професорів і журналістів, також відправляє до в’язниці своє майбутнє», — сказав Ренці на з’їзді своєї Демократичної партії.

 

Звертаючись до теми угоди щодо нелегальних міґрантів, яка була підписана між ЄС і Туреччиною, голова італійського уряду заявив, що не можна погодитися, аби вона виконувалася за рахунок прав людини.

 

Водночас, коли у справі Туреччини висловлювався Ренці, у відповідь на дедалі гучнішу критику з боку Європи щодо репресій Ердоґан заявив, що критика ЄС є наслідком «упередженостi» щодо його країни. І пішов у зустрічну атаку, заявивши в інтерв’ю німецькому громадському телеканалу ARD, що Євросоюз не виконує своїх фінансових зобов’язань у рамках угоди про стримування потоку нелегальних мігрантів. «З обіцяних трьох мільярдів доларів ЄС заплатив мільярд, а може, два».

 

Мільярд туди, мільярд сюди, це для Ердогана не важливо. Речник Єврокомісії Маргарітіс Шінас на це заявив, що ЄС повністю виконує свої фінансові зобов’язання, а iншi твердження є неправдою. 

 

Натомість Туреччина стрiм­ко налагоджує відносини з Росією. Проблему збитого турками російського літака, який порушив турецький повітряний простір, схоже, врегульовано. Пілотів, які збили літак, заарештовано, а вину за прийняття рішення про збиття взяв на себе екс-прем’єр Туреччини.

 

Косяки російських делегацій літають до Анкари, а зустрічні, турецькі, до Москви. Вже досягнуто домовленість про переговори президента Ердогана з російським колегою Путіним 9 серпня в Санкт-Петербурзі. 

 

Туреччина також оголосила про готовність взятися за будівництво першої нитки газогону «Турецький потік», проект якого проштовхує Росія всупереч спротиву ЄС. Крім того, глава мінекономіки Туреччини Ніхат Зейбекчі заявив, що Анкара зняла всі законодавчі бар’єри, що стримували створення АЕС «Аккую» біля міста Мерсін.

 

У будівництві станції бере участь російська державна компанія «Рос­атом».