Восьмий рік Президента

27.04.2016
Чергове «все пропало» в Україні проходить під личиною панамського синдрому. Ключове слово в цій історії саме «чергове», бо перепусткою на владний олімп нашим політикам традиційно служать саме апокаліптичні агітки. І все ж останній випадок таки таїть у собі елементи доленосної унікальності, оскільки надає можливість зайвий раз переконатися в тому, настільки тісно пов’язані між собою доля країни і вчинки людей, які стоять біля її керма. Наявність цієї незримої пуповини нескладно довести за допомогою простого цифрового аналізу.

Карма «сліпого» трасту

У нумерологічній системі наше життя ділиться на дев’ятирічні цикли. Відповідно, кожен з таких періодів містить дев’ять років, що мають свій персональний порядковий номер. Ці числа якраз і вказують на ті уроки та завдання, які ми повинні освоїти і виконати на даному відрізку часу. Символічно цей процес можна порівняти з історією сівача: весною він вкидає насіння у прогрітий ґрунт, а восени, відповідно, збирає врожай. Тобто протягом шести персональних років ми закладаємо і вирощуємо зерня тих подій, що «плодоноситимуть» в останнє триріччя циклу. А далі все йде за чіткою схемою: на сімці нам виставляють оцінку за чесніть у духовному зростанні, на вісімці — за обраний спосіб вирішення матеріальних проблем, на дев’ятці — за все одразу.

Так ось, Петро Порошенко, який нещодавно став фігурантом офшорного скандалу, переживає наразі восьмий персональний рік, чим, власне, і пояснюється фінансова природа його нинішніх неприємностей. Ця числова вібрація є архетипом грошей і влади (найсильніших людських спокус), тому не приносить у періодиці її власникам великих проблем лише у тому випадку, якщо їм вдається максимально урівноважити свої духовні і матеріальні устремління. Перегин у бік останнього найчастіше вилазить боком у рік з аналогічним порядковим номером. Особливо це правило актуальне для людей, що мають вісімку в своїх нумерологічних картах, до яких належить і глава держави: число його дня народження в сумі дає 8 (2+6).

Словом, Вищими законами наше місце в табелі про ранги явно не враховується, але від висоти самого рангу залежить кількість кіл на воді, що утворюються від кинутого на поверхню каменя. Якби фігурант скандалу став Президентом не після революційного Майдану, а його опоненти не марили дочасними виборами, то його «сліпий» траст, можливо, ніхто й не помітив би. Проковтнули ж, наприклад, росіяни путінські віолончелі у двомільярдному еквіваленті з того ж таки «панамагейту» — і нічого. А тут…

Різниця криється у взаємному впливі числових вібрацій лідера і очолюваної ним держави. Згідно з тією ж циклічністю, Україна наразі переживає свій п’ятий персональний рік. Це період змін, прогресивних реформ, радикального оновлення усіх сфер життя. Розмови про рух уперед без видимих ознак самого руху вже не просто не популярні, а й відверто дратують. Саме тому імітація дії на державній п’ятірці може обернутися для політика серйозними іміджевими втратами. Час обіцянок минув ще вчора, тому суспільство так важко сприймає слова, не підкріплені ділом. І оскільки офшорний скандал засвітив прізвище саме гаранта довгоочікуваних змін, цей інцидент автоматично стає символом загальної неготовності еліт почати задекларовані зміни з себе.

Символічність моменту тут явно переважує причину його виникнення, бо «панамагейт» засвітив чимало системних проблем, які, до речі, актуальні не лише для України. Можливо, тепер щось справді піде по-іншому. Не випадково ж пан Порошенко вже пообіцяв представити законопроект, який унеможливить використання офшорних рахунків в Україні. Але було б добре, якби він з такою ж оперативністю ініціював давно очікувані реформи, що заохочуватимуть підприємців вкладати кошти у вітчизняну, а не іноземну економіку.

До речі, примусове очищення — фірмова ознака держави, мета створення якої визначена числом сім — архетипом істини. У нас усе таємне рано чи пізно стає явним, тому політикам не варто займатися підміною понять. Офшорний скандал теж не буде винятком. Якщо Петро Порошенко чесно владнає цю проблему в унісон державній реформаторській п’ятірці, то заробить чимало політичних бонусів. У протилежному ж випадку на нього чекають нові фінансові скандали, а потім і дев’ятий персональний рік, коли питають за все одразу. До речі, вісімка на рівні символіки має форму знака нескінченності, чим, власне, і визначається кармічність цього аспекту: проблеми, які виникають у період дії вібрацій цього числа, не зникають самі по собі. Вони нескінченно ходять по колу, допоки не будуть остаточно вирішені.

Офшорна піна

П’ятий персональний рік України ускладнив життя не лише Петру Порошенку, а й політикам, які вирішили заробити іміджеві дивіденди на його проблемах. Офшорна піна в медіапросторі піднялася так високо, що однією могутньою хвилею винесла на поверхню навіть забуті політичні персони. І це зрозуміло: хто ж всидить за лаштунками старого українського цирку, якщо геть усі артисти вже вийшли на сцену, а удача сама припливла до рук!

Але навряд чи «панамагейт» допоможе опонентам гаранта настригти таку кількість політичних купонів, якої вистачить для початку нових парламентських, а тим більше президентських перегонів. Усе це знову ж таки через п’ятірку, яка вперто вимагає чогось істотно нового, прогресивного і вкрай необхідного на даному відрізку часу. У їхньому ж арсеналі — лише архаїчна зброя, яка відстріляла своє. Все, що опоненти роблять зараз, — бліда ксерокопія старих сценаріїв. Тобто коаліціада у їхньому виконанні була і не раз; сакральне: «Імпічмент!» вони вже кричали; революційно розплетену косу ми вже бачили; радикальні корови в режимі онлайн й раніше «мітингували» на Банковій; проєвропейська коаліція вже мінялася з промосковською у Верховній Раді місцями, але державний віз і нині там. Такий собі нескінченний ефект дежавю, після якого хочеться вигукнути лише одне: «Панове, або пропонуйте щось інше, або не морочте голову».

У цьому теж проявляється вплив нестабільних вібрацій п’ятірки, яка часто приносить результат, прямо протилежний очікуваному. Проведення виборів «на п’ятірці» небезпечне і тим, що вона вмикає зелене світло різноманітним авантюристам, які навряд чи принесуть країні саме позитивні зміни. Це час реформаторів, а не популістів і провокаторів, хоча останні й залишатимуться головним трендом усього поточного року.

Привид «руїни» і злощасні граблі

Реакція суспільства і соціальних мереж на офшорний скандал виявилася не менш бурхливою. Таке враження, що цей сумний інцидент нарешті допоміг випустити накопичену за два роки пару, і вона ось-ось має призвести до могутнього вибуху. Така собі точка неповернення, за якою або почнеться нове життя, або настане повний хаос.

У принципі, аналогічна ситуація в Україні вже була, і не лише в новітній історії. Більше того, вибір на користь безміру навіть отримав стійку символічну назву «руїна», привид якої вкотре маячить на горизонті. Невиліковні песимісти свою зневіру взагалі роздули до космічних масштабів. Мовляв, у нашій країні ніколи нічого не буде путнього, це якась чорна карма. А найцікавіше те, що вони справді мають рацію, адже метафізичні науки таким терміном називають ситуацію, яка складається через звичку людини увесь час наступати на граблі. Тобто кармічний прояв стає очевидним тоді, коли ми знову і знову копіюємо вчинки, які вже мали місце у нашому житті, але не принесли нам нічого корисного. Розірвати замкнене коло можна лише пошуком нових способів вирішення старих проблем, хоча такі рішення даються з великими труднощами і навіть можуть викликати панічний страх. Але урок якраз і полягає в тому, щоб побороти цей внутрішній спротив, уникаючи повторюваності усталених звичок і схем. Без цього психологічного і дієвого перелому неможливо обійти злощасні граблі.

Останні події в парламенті, а тепер і офшорний скандал символічні тим, що продемонстрували неготовність вітчизняного політикуму рішуче зректися кармічного зв’язку зі старою системою. Власне, а чи «гріховніший» насправді «сліпий траст» Президента від, скажімо, недавнього небажання депутатів проголосувати за «безвізові» закони або, наприклад, законопроекти, які зобов’язують громадян декларувати розмір своїх статків? І те, й інше є різними формами спротиву змінам, що погрожують можновладцям примусовим виходом із давно сформованої зони комфорту.

Повторюваність подій вражає перш за все знехтуваними уроками одразу двох революцій, учасниками яких були фактично одні і ті ж люди. Складається враження, що нашій еліті простіше щось втратити (гроші, політичний імідж, близьких, батьківщину і навіть життя), аніж добровільно змінитися. Вочевидь саме тому у суспільстві наразі вперто не приживається ідея нових виборів: зміна «старих» персон на їхніх не менш «бувалих» попередників вже нічого не вирішить. Певний шанс нам дає лише ось таке публічне побиття міжнародного рівня, коли виявлена накопичена карма стає несумісною з політичним майбутнім її носіїв.

Україна взагалі третій рік поспіль переживає дивовижний період — усе, що трапляється з нею тепер, іде їй, зрештою, тільки на користь. Таке собі народження нового в пекельних муках або очищення від історичної мертвечини через великий біль. Символіка просто вражає інформаційною щільністю, з якої зрештою постане наша нова реальність.

  • Обмін планетами

    Древні космодроми, що збереглися на нашій планеті, красномовно доводять як мінімум «туристичну» або наукову цікавість прибульців до життя заселеної Землі. Вони тут були, і цей факт, що підтверджений абсолютно зримими доказами, заперечити складно. >>

  • Розквiтнуть мiста-сади

    Розповідь ученого, який бачив майбутнє. «Свідомо» продовжує публікувати історії Олександра Харченка — фізика-ядерника, який стверджує, що на минуле Різдво, 7 січня, зміг порушити закон збереження імпульсу і на кілька годин потрапив в Україну 2028 року. >>

  • Розквiтнуть мiста-сади

    Журналісти записали розповідь ученого, використовуючи поліграф — детектор брехні. А після цього довго сперечалися, чи потрібно ділитися почутим... Фізик-ядерник Олександр Харченко стверджує, що йому вдалося побувати в майбутньому. >>

  • Усе буде на П’ятірку

    Наприкінці 2016 року в Україні вже нічого не буде по-старому. Для реформ, які встигли перетворитися на «заговорені» міфи, нарешті настав сприятливий час. Зміни прийдуть в усі сфери нашого життя, але скористатися ними зможуть лише ті, хто сам готовий перебудувати себе на новий прогресивний лад. Консерватори й далі оплакуватимуть стару систему, проклинаючи «безлад». >>

  • Парад близнюків і дзеркальних двійнят

    Наші агресивні північні сусіди запевняють, що Росія на території Донбасу воює з самою Америкою, а Україна у цій епічній борні — щось на кшталт борошна між глобальними жорнами. Вочевидь, таке припущення додає їм внутрішньої величі й служить доказом гучно розрекламованого процесу вставання з колін. >>

  • Дзеркальна сімка

    Світом нині править істина, тому вже восени, з нумерологічної точки зору, все потаємне і приховане мусить стати явним. Арифметика тут дуже проста: складіть докупи цифри 2014 року, і в сумі отримаєте сімку — число високих космічних енергій, що зриває маски з неправди і ставить під сумнів моду на рожеві окуляри. >>