Захист рядового Санчеса

23.12.2015
Захист рядового Санчеса

Бійці Морської піхоти України передають привіт волонтеру Сарвірі: «Санчес, тримайся! Ми з тобою!».

Сьогодні у Вінницькому суді продовжиться розгляд апеляційної скарги на вирок бійцеві АТО Андрію Сарвірі з позивним «Санчес». Нагадаємо, що у вересні цього року Санчесу присудили п’ять років ув’язнення за бійку семирічної давнини, у якій головним постраждалим було визнано сина місцевого «авторитета», власника «Іванівських ковбас» Сергія Семенчука. Перше засідання апеляційного суду, призначене на 8 грудня, не відбулося — за словами адвоката, постраждалий напередодні терміново був госпіталізований у неврологічне відділення місцевої лікарні. Втім друзі Санчеса і надалі мають намір приходити на судові засідання і підтримувати товариша.

Уявний хворий

Скандальний вирок та арешт бійця, котрий, за словами адвокатів, із потерпілого перетворився на «нападника», отримав широкий розголос, і, схоже, сплутав плани зацікавлених у тому, щоб зробити хлопця цапом-відбувайлом. Апеляцію до суду подавали п’ять правників, котрі захищають бійця АТО в суді. На захист Сарвіри став навіть народний депутат-«свободівець» Юрій Левченко, який направив до Вінницької прокуратури депутатський запит із проханням перевірити справедливість вироку.

Щоправда, прокурор області Соколовий у відповіді «перевів стрілки»: мовляв, Сарвіру засуджено за «те, що він «безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок iз мотивів явної неповаги до суспільства, розбив скляну пляшку з-під пива та завдав нею удар в обличчя Семенчуку С. П. (нагадаємо, що за матеріалами справи на пляшці відбитків пальців Санчеса так і не знайшли. — Авт.), який проходив назустріч, чим заподіяв йому масивну різану рану обличчя (спинки та лівого крила носа), яка є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою непоправного знівечення обличчя», але зараз справа передана в обласний апеляційний суд, тож нехай там вирішують, наскільки справедливим був вирок.

Сам же постраждалий, Сергій Семенчук, за це «непоправне знівечення обличчя» вимагає тепер компенсацію в 65 тис. грн., оскільки відновлювати форму носа їздив аж у Чехію (хоча, за словами адвокатів Санчеса, такі операції регулярно проводять і в обласній лікарні, причому безплатно).

Журналісти і друзі Андрія, які прийшли на перше судове засідання, вирішили на власні очі переконатися, наскільки постраждалому була завдана справді непоправна травма, оскільки сторінки Семенчука в соцмережах містять багато його фото після травми, де він виглядає цілком задоволений життям. Дізнавшись про «хворобу» постраждалого, журналісти 8 грудня поспішили до лікарні. Однак їх чекало розчарування: в лікарні сказали, що під обід Семенчуку стало краще, і він виписався.

«Ми не здамося»

Активісти, які прибули на засідання суду, припускають, що дивна «хвороба» Семенчука безпосередньо пов’язана з хвилею на підтримку Санчеса, яка розгорнулася і в iнтернеті, і в житті. Бо, можливо, і вийшло б тишком-нишком відправити добровольця на нари, задовольнивши апломб зацікавлених, якби Санчес, незважаючи на молодий вік, не виявився відомим в українській патріотичній тусовці та не мав поваги серед українських активістів та журналістів.

Його арешт став для них справжнім шоком. Андрій Сарвіра далеко не схожий на зловмисника зі схильністю до загострення нездорових амбіцій, і у своєму середовищі його вважають ідеалістом та патріотом. На засідання суду приїхали десятки активістів навіть із Києва та Дніпропетровська. У соцмережах шириться флеш-моб, де різні люди виставляють свої фото із написами «Свободу Андрію Сарвірі (Санчесу)».

Додала хмизу у вогонь і стаття журналістки Наталі Гончарук, яка нещодавно вийшла у вінницькій місцевій газеті «20 хвилин», де, зокрема, авторка ставить під сумнів волонтерську діяльність Санчеса і його участь в АТО: «Серед вінницьких волонтерів, виявилося, взагалі не знають нічого про Санчеса. І в бригаді, де нібито воював цей юнак на передовій, ми не знайшли його знайомих. Але сказали, що знайти одного добровольця — все одно, що голку в купі сіна».

«Я попитав у наших хлопців, iз ким зміг зв’язатися, і вони не чули позивного «Санчес» серед бійців, прізвище Сарвіра їм теж не знайоме, — каже боєць 93-ї бригади Микола, що вже повернувся у Вінницю. — Усіх волонтерів, які нам допомагали, можу назвати поіменно. Вінницьких і з інших регіонів. Санчеса серед них точно не було», — зазначалося в статті.

У відповідь побратими Андрія запросили журналістку зустрітися з ними і дізнатися правду. Адвокати ж переконані, що, за неупередженого розгляду, вони виграють справу.

«Необ’єктивність і неправильність цього вироку в тому, що суддя взагалі не проаналізувала ніяких доказів. «Докази» були взяті тільки зі слів потерпілого, а вони повністю суперечать даним, отриманим під час досудового слідства, та тим, які зібрала прокуратура. Йдеться про відтворення, очні ставки, огляд місця події», — каже адвокат Сарвіри Валерій Шалагінов.

Тож сьогодні, 23 грудня, група підтримки Санчеса в суді може бути ще більшою, ніж минулого разу. І люди мають намір стояти до кінця. «Вони сподіваються, що ми заспокоїмося й перестанемо говорити, приїжджати і просити всіх бути небайдужими. Уже два роки гойдає нашу країну боротьба із зовнішніми і внутрішніми ворогами. Ми обрали шлях боротьби. І будемо йти ним до чесного вирішення. Ми маємо щоденно доводити, що боротися потрібно, і особливо — за відновлення справедливості», — написала на власній сторінці у «Фейсбуці» волонтерка з Дніпропетровська Ольга Голубєва.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>