Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Олександр Ройтбурд на відкритті виставки. (з соціальної мережі.)
У Києві виставкою «Жива натура» Олександра Ройтбурда відкрилася нова галерея «Дукат», яка — за задумом організаторів — поєднуватиме виставковий простір та освітній центр. Презентація виставки стала своєрідним подарунком до дня народження художника, точніше, іменинник дав змогу любителям живопису подивитися свої роботи. «Ми одужуємо. Коли відкриваються нові галереї — значить, усе добре», — упевнений Олександр Ройтбурд.
В експозиції представлено натюрморти предметів у звичних та незвичних поєднаннях: натюрморт із книгами, папіросницею та камінними сірниками, глечиками, статуетками, сиром та з фаршированою рибою, яку дві жіночі руки манірно тримають над тареллю. Картини надзвичайно яскраві та живі. Полотно «Натюрморт із двома тростинами, капелюхом та електронною сигаретою» або «Ванітас», на якому зображені шахова дошка, книги, сувій та найбільш привабливий для уваги кольоровий глобус, залишаються в пам’яті «свійськими» і водночас кольоровими сплесками.
Роботи Олександра Ройтбурда вирізняються, окрім технічної грамотності та творчого, властивого лише йому стилю зображення, ще й використанням у сюжетах картин тих образів, за якими завжди є щось незвичайне, які мають глибину під собою. Книгами, підсвічниками, соняшниками, які символічні для українців, художник передає цю глибину полотнам.
Власне, Олександр Ройтбурд іноді свої картини із зображеннями предметів називає не натюрмортами, а портретами речей. Такий незвичний погляд він пояснює «УМ» дещо жартуючи: «Я хочу піти від поділу всього на світ людей та світ речей. Іноді в мене до людей підходить слово натюрморт, а іноді до речей — портрет, так я це бачу». Олександр Ройтбурд — надзвичайно нетипова та цікава особистість, і не дивно, що на його виставці був такий значний «натюрморт» його шанувальників.
Виставлена в «Дукаті» серія робіт представляє не цілком точне відображення поняття натюрморту, а скоріше міркування, висловлення митця на тему класики цього жанру, її переосмислення. У деяких картинах глядач може помітити своєрідне цитування натюрмортів класиків світового мистецтва: Сурбарана, Моранді, Кончаловського, Фалька. Та головним для художника залишається отримання насолоди від процесу створення полотен, яке потім передається тим, хто їх споглядає.
Більшість творів, представлених у галереї, Олександр Ройтбурд намалював у своїй новій одеській майстерні. Він розповів «УМ», що для нього має значення, в якому інтер’єрі він малює. Свою нову майстерню він декорував у стилі XIX ст. — і якийсь час він і живе за тим часом, створюючи роботи з алюзією на те століття.
Виставка «Жива натура» Олександра Ройтбурда у галереї «Дукат» триватиме до 18 листопада.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>