Стародавній Успенський собор у Каневі повернуто в держвласність
Київську митрополію УПЦ (МП) суд зобовʼязав повернути в державну власність обʼєкт культурної спадщини національного значення — Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття. >>
На початку лютого культурну спільноту сколихнула звістка про рішення міністра культури і віце-прем’єра з гуманітарних питань В’ячеслава Кириленка не «фінансувати прості концерти», а зосередитися на підтримці тих артистів, які їздять у зону АТО або якось допомагають проведенню АТО.
«У міністерство надходять тисячі прохань про підтримку від відомих і талановитих людей. Але цього року всі кошти пiдуть на державні заходи, офіційні події або пам’ятні дати, а все інше — тільки на ті заходи, які сприяють проведенню АТО і підтримують бійців», — пояснив тоді урядовець.
Та минуло півроку, і проект, що мав назву «Зброя культури», припинив своє існування. Про це повідомив співголова проекту Олесь Доній. «Вона чомусь завершилася. Яка мотивація і як тепер дивитися в очі волонтерам — я не знаю. Заступник мiнiстра Ростислав Карандєєв сказав мені, що фінансування припинили. Нiяких засiдань ми бiльше не проводимо», — сказав він.
Швидке згортання проекту викликало щойнайменше подив, адже на початку року міністр культури В’ячеслав Кириленко оголосив фінансування концертів у зоні АТО стратегічним пріоритетом культурної політики країни. За таку «стратегію» Кириленка у мистецькому середовищі почали називати «міністром агітбригад», а сама програма «Зброя культури», в рамках якої відбувалося фінансування мистецьких проектів у зоні АТО, стала уособленням державної культурної стратегії, його культурної візії й розуміння ролі культури в суспільстві.
Натомість прес-служба Мінкульту повідомила, що «Міністерство культури не припиняло фінансування культурних заходів для військових, добровольців та місцевого населення територій зони АТО та звільнених прилеглих територій Донбасу».
У коментарі йдеться про те, що, згідно з наказом Міністерства культури, припинено функціонування Експертної ради з проектів на підтримку військових, а її повноваження передані новоствореній Експертній раді Міністерства культури України з відбору культурно-мистецьких проектів для надання державної фінансової підтримки. Таким чином, пояснили у прес-службі, змінюється механізм відбору культурно-мистецьких проектів, що фінансуватимуть за рахунок держбюджету, але саме по собі фінансування культурних заходів у зоні АТО не скасовується. «Підтримка бойового духу українських вояків, патріотичних настроїв, проведення культурних заходів для місцевих громад, які постраждали внаслідок військових дій, моральна підтримка поранених у військових шпиталях залишаються пріоритетами Міністерства культури при прийнятті відповідних рішень», — прокоментували у прес-службі.
Уся «культурна зброя» обійшлася Україні в 216 630 гривень. Про це свідчить відповідь на інформаційний запит проекту «Доступ до правди». За період його існування було розглянуто 25 заявок, 10 з яких було схвалено, але лише 7 — реально профінансовано.
Та, окрім цих семи профінансованих проектів, у Донецьку та Луганську області їздили багато митців, які самі або ж через волонтерів знаходили фінансування, і Мінкульт зі своєю «зброєю» їм не був для цього потрібний. Багато тих, хто неодноразово були на фронті, просто не хочуть зв’язуватися з міністерством через бюрократичну тяганину та фінансування на умовах післяплати.
Співачка Руслана Лоцман, авторка проекту «Народна філармонія», розповідає, що колектив провів понад 200 концертів у зоні АТО та у військових частинах за власний рахунок і доброчинні кошти, за підтримки Міністерства культури — 16 (проект «Великодній кошик для воїна»). Основною допомогою, за її словами, була оплата транспорту.
Тому, певно, Мінкульту вкотре варто подумати, чи не краще займатися справді стратегічно важливими і вкрай необхідними кроками у розвитку культури і її промоції на міжнародні арені? Бо сумні історії про Венеційську бієнале, невизначеність із участю у Франкфуртському книжковому ярмарку та чимало завмерлих проектів чекають на політичні рішення. І, можливо, саме вони є нашим шансом на «озброєння» не лише культури зокрема, а й нашої держави в цілому.
Таблиця заходів, які було схвалено до проведення координаційною радою:
№ |
Культурний проект |
Сума, на яку було передбачено фінансування |
Сума, на яку було реально профінансовано |
1. |
«Уклін Одесі — морській фортеці» |
56 616 грн. |
56 616 грн. |
2. |
«Говорити і слухати» |
39 808 грн. |
-- |
3. |
«Боронимо Маріуполь» |
36 084 грн. |
36 084 грн. |
4. |
«Жива книга» |
51 985 грн. |
51 019 грн. |
5. |
«Великодній кошик для воїна» |
37 880 грн. |
29 614 грн. |
6. |
«Мистецька подільська сотня» |
33 178 грн. |
31 405 грн. |
7. |
«Бойова мистецька підтримка» |
10 285 грн. |
10 186 грн. |
8. |
«Холодний Яр. Воля України або смерть» |
12 965 грн. |
-- |
9. |
«Сила козацька — слава козацька» |
77 736 грн. |
58 322 грн. |
10. |
«Патріотична героїка» |
55 807 грн. |
--- |
Київську митрополію УПЦ (МП) суд зобовʼязав повернути в державну власність обʼєкт культурної спадщини національного значення — Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття. >>
Подкаст «Палітурка», присвячений творам зі шкільної програми запустили Український ПЕН та The Ukrainians Media: чому вони вчили нас тоді та чого можуть навчити сьогодні. >>
За кілька сотень кілометрів від лінії фронту, в місті Луцьк, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі». >>
У ці дні в багатьох містах нашої країни відзначають Новруз. >>
Сергій Жадан уже давно перебуває на поетичному п’єдесталі. >>
Дерев'яний храм Святого Архистратига Михаїла, внесений до списку архітектурних пам'яток національного значення, повністю згорів під час пожежі в селі Сможе Стрийського району Львівщини >>