Фестиваль «Книжкова країна»: оголошено переможців відзнаки «Золоті письменники України»
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
На нашому постколоніальному книжковому ринку найбільш український сеґмент — після дитячих книжок — історична література. Дивини тут немає: суспільство потребує розібратися зі власною минувшиною. Водночас на «Петрівці» (найбільшому книжковому базарі України) та у книгарнях, що належать російським операторам, історична література також посідає чільне місце — одразу після популярної белетристики. Але там ви не знайдете усіх тих справді добрих книжок, що утворюють топ нашого рейтинґу, — їх заступають продукти кремлівської пропаганди. Пропаганда, на котру працює наука, справді приваблива і має попит. Але то попит мавп, інтереси яких окреслив ще класик: «Атеизм, дарвинизм, московские колокола» (Ф.Достоевский. Бесы. — К.: Борисфен, 1994). А далі означив і рушійні мотиви цих людиноподібних читачів: «Во имя равенства, зависти и… пищеварения». Їсти потребує, ясна річ, і український читач — але, як тепер ясно, не під «московські колокола».
Серед номінантів історичної популярної літератури — все те, без чого важко ясно і точно уявити, що ж нині відбувається в Україні. Тут і про наше колишнє перебування в Європі («Українське козацтво і Велике Князівство Литовське»), і про причини військових поразок у визвольних змаганнях 1920-х років (дві книжки Ярослава Тинченка), і про причини поразок політичних — у двох томах публіцистики Сергія Єфремова та у 15-ти статтях-книжках серії «Підривна література». Обережна позиція Європи стосовно України (не лише тепер, а й раніше) добре зрозуміла після прочитання книжки Яна Мориса «Чому Захід панує», а складний процес становлення американської ліберальної моделі добре передано у книжці Джозефа Еліса «Брати засновники: революційне покоління».
Книжка австрійського літератора Мартіна Поллака «Мрець у бункері» показує, що путінська анексія Криму є чи не прямим повторенням гітлерівського аншлюсу Австрії. Дослідження Фолькера Райнгарда «Історія Швейцарії» вибиває останні «аргументи» з мовного спекулювання в Україні. А дослідження Олександра Гогуна про УПА видано російською мовою, аби й нездатні до вивчення мов читачі змогли прочитати. Ще одна книжка цього дослідника — «Сталінський командос. Українські партизанські формування 1941-1944» — дає знати, що так звані «червоні партизани» часів Другої світової — це ті самі нинішні терористи «ЛНР/ДНР».
Більшість праць підномінації «Дослідження» також гостро актуальні. Тритомовий «Червоний виклик» Станіслава Кульчицького — це, по суті, доказово-звинувачувальна база для майбутнього Нюрнберґа-2. Важко уявити собі людину, яка би по її прочитанні й далі толерувала злочинний комуністичний експеримент («УМ» писала про це дослідження двічі: 14.08.2014 та 11.11.2014). Дослідження А.Боляновського «Іноземні військові формування у Збройних силах Німеччини» — аргументовано викриває російські пропагандистські міфи щодо участі українських вояків у Другій світовій війні. Книжка Віталія Брехуненка змальовує протистояння України східній навалі триста років тому — і ми виразно бачимо, що історичні декорації мало змінилися: так само непередбачуваний сусід-злодій на сході, й легковажні та меркантильні сусіди західні. А робота Тері Мартина — останнє світове наукове слово в осмисленні націоналізму.
Ніша біографічно-мемуарної літератури заповнюється на українському книжковому ринку поволі, а проте яскравими зразками. Маємо справжнє сузір’я постатей, про яких досі читали хіба в уривках: Йосип Сліпий, Андрей Шептицький, Євген Петрушевич, Ігор Сікорський, Кирило Осьмак. Трохи раніше видано кілька цікавих книжок про гетьмана Павла Скоропадського, але такого рівня іконографічного видання, як «Родинний альбом» у виконанні «Темпори», ми також іще не мали.
Варто наголосити на книжках, виданих торік Романом Ковалем: насамперед, на третьому виправленому й доповненому виданні «Отамана Зеленого» і на публікації спогадів Б.Монкевича «Похід Болбочана на Крим». Хоч нинішні лавреати Шевченківської премії цілком адекватні, відсутність серед них Р.Коваля, який теж номінувався, сприймається сумно.
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>