Вона дуже корисна і за своїм складом схожа на м’ясо, лише без холестерину. Це овоч сезонний, тому нині — якраз на часі. Йдеться про квасолю, яка містить надзвичайно цінний рослинний білок. Вона дуже ситна і досить-таки калорійна. Але зайвих кілограмів не додає, бо легко засвоюється організмом і не перевантажує обмін речовин. Найголовніше — квасолю вміло треба готувати, щоб вона стала одним із топ-продуктів серед інгредієнтів, страви з яких з’являються на вашому столі постійно.
...молоко і часнику зубчик — смачний буде супчик!
Боби квасолі дуже доречні в перших стравах. Зокрема, у традиціях української кухні — додавати їх до борщу: уварена з буряком, капустою, картоплею, морквою і цибулею страва смакує і дорослим, і малим. Квасоля є гарним додатком до будь-якого овочевого супу. А зваривши її багато, вкинувши ще моркву-цибулю, можна запросто зробити крем-суп, який організмом засвоюється краще.
Щоб зварити квасолевий суп на молоці, як завжди, боби попередньо замочіть на 4-5 годин у воді (можна на ніч). Потім відцідіть, промийте, залийте водою, посоліть за смаком і варіть до напівготовності. Далі додайте порізані дві морквини, картоплю і цибулину. Тим часом розігрійте сковорідку з двома-трьома ложками олії. Додайте дві ложки борошна і помішуйте, а коли воно набуде золотистого кольору, поступово влийте 250-300 мл молока, теж акуратно помішуючи, щоб утворилася однорідна суміш без грудочок. Якщо вона густа — влийте ще трохи молока. Далі суміш вилийте в суп, розмішайте, і нехай іще раз закипить. Додайте розчавлений зубчик часнику, ложку оцту, якщо треба — підсоліть, додайте чебрецю: взимку — суху приправу, а влітку вкришіть листочки з двох маленьких гілочок. Квасолевий суп iз чебрецем нагадуватиме про теплу пору року!
І вареники, і деруни
Часто натрапляла на рецепт вареників iз квасолею, давно хотіла їх приготувати і дізнатися, які ж то вони на смак? Але не складалося. І ось, як кажуть у рекламі: подруга порадила, тобто розказала покроковий рецепт цієї страви.
А готувала я їх так: квасолю добре промила і замочила на ніч у холодній воді. Зранку воду злила, квасолю знову промила, залила її чистою водою і зварила до готовності, відцідила і дала вистигнути. А тим часом почистила цибульку, дрібненько нарізала і підсмажила на олії. Холодну квасолю перекрутила через м’ясорубку, з’єднала із засмажкою, посолила, поперчила і добре перемішала.
Замісила тісто з борошна, солі та перевареної води кімнатної температури. Додала трохи рослинної олії (на 2 склянки борошна — у мене 2 столові ложки олії і чайна ложка солі) і зовсім трішечки соди — тоді тісто вийде пухкеньким. Тісту добре дати трішечки «відпочити» (хвилин 20), а вже потім починати ліпити вареники. Варити їх слід, як і будь-які інші, — в окропі, воду трішки присоливши. Готові вареники виймаємо на друшляк, даємо воді стекти — і хай вони трішечки схолонуть. Свої варенички я присмачила цибулькою, смаженою на олії. До речі, якщо трошки притрусити її борошном, тоді цибуля виходить яскравіша та смачніша. Доречно до таких вареничків вичавити часничку — смак стає надзвичайно яскравим! Мої рiднi їли цю смакоту з майонезом. І ще просять зготувати, хоч дехто в моїй родині квасолю в будь-якому іншому вигляді не визнає.
Можуть бути і солодкі вареники з квасолею. Тоді в начинку ще додають мак. Це смачнющий десерт, яким раніше часто пригощали внуків бабусі, зокрема, на Житомирщині. Тісто готується так, як у попередньому рецепті, а начинка — це відварена квасоля з товченим у ступці маком у пропорції 4:1. Зваріть такі вареники і злегка полийте медом — і пересвідчитеся, що інколи для відчуття щастя потрібно зовсім небагато.
Ще ви можете зовсім несподівано здивувати своїх рідних поживними, смачними і легкими у приготуванні пиріжками з квасолею (дехто їх називає дерунами з квасолею). Знадобиться 2 склянки квасолі, цибулина, 2-3 зубчики часнику, 5-6 картоплин, сіль, перець за смаком і зелень кропу.
Квасолю помити і замочити на ніч, а вранці відварити у підсоленій воді. Охолодити і перекрутити через м’ясорубку. Цибулю порізати, обсмажити на олії і додати до перекрученої квасолі, якщо потрібно, то присолити, поперчити, додати посіченого кропу (можна обійтися i без нього або додати дещицю сухого), вичавити часник (за смаком) і добре перемішати. Квасолеве пюре може бути досить густим, а можна додати кілька ложок квасолевого відвару — якщо приємніше працювати з трохи рідшим. Натираємо на дрібну тертку картоплю, відкидаємо її на марлю чи друшляк і віджимаємо сік. Якщо пиріжки будуть не пісні, то сік відтиснути повністю і додати яйце, а для пісних сiк віджимаємо трохи легше. (Рідину не виливаємо, а даємо відстоятися, осад — крохмаль — можна використати для приготування смачного домашнього киселю).
І закінчуємо робити пиріжки: формуємо з підсоленої і перченої за смаком картопляної маси по черзі млинчики, зверху кладемо начинку і загортаємо ніби конвертиком. Смажимо на олії. Готові пиріжки посипаємо подрібненим часничком і даємо трохи охолонути. Теплі вони смачніші за гарячі.
Бабка з пічки
Квасолева бабка — це страва з української стародавньої кухні. Варену квасолю старанно протирають, додають злегка підсмажену дрібно посічену цибулю, борошно, сирі яйця, мелений перець, сіль, усе добре змішують і вдруге протирають. Підготовлену масу викладають у форму, змащену жиром і посипану сухарями, і запікають при середній температурі протягом 50-60 хвилин. Готову бабку нарізають порційними шматками і при подачі на стіл поливають жиром; дуже смачно — зі шкварочками і цибулькою.
Для приготування на 2 cклянки вареної квасолі потрібно 2-4 столові ложки пшеничного борошна, 4 яйця, цибулина, 4 горошини чорного перцю, 2 столові ложки сухарів. Свою бабку я випікала у силіконовій формі. Дно посипала сухарями, але не стала змащувати олією. Тому бабка вийшла трішки сухуватою, але смачною.