Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Всі кошти, виручені за квитки з вистави «Назар Стодоля», передадуть на допомогу бійцям АТО.
День відкриття 95-го сезону «франківці» обрали не випадково: саме 27 серпня народився патрон театру, Іван Якович Франко. Вистава ж «Назар Стодоля», що була зіграна цього дня, також має особливе значення. Всі кошти, виручені від продажу квитків на цей спектакль, театр спрямував на потреби Збройних сил. Це не перша благодійна ініціатива «франківців»: нещодавно колектив Української драми перерахував на потреби армії свій загальний одноденний заробіток — 85 тис. 541 грн. І, судячи з настроїв акторів, режисерів та всіх працівників театру, не остання.
«Війна згуртовує патріотів, — говорить директор Української драми Михайло Захаревич. — У роки Великої Вітчизняної три бригади наших акторів працювали на фронтах, деякі (у тому числі й славетна Наталя Ужвій. — Авт.) дуже ображалися, коли з тих чи інших причин їх не брали на передову. І коли ми приймали рішення перерахувати свій одноденний заробіток, я запропонував людям, які отримують у театрі одну тисячу двісті гривень, до цієї ініціативи не приєднуватися. Але вони були категоричними і разом з усіма перерахували свою зарплатню за один день».
Окрім того, «франківці» планують на кожній своїй виставі безоплатно надавати певну кількість місць переселенцям зі сходу та воякам АТО, які перебуватимуть на реабілітації. Ідею про виставу в зоні, близькій до бойових дій, також підтримують усі «франківці». Хоча реалізувати її не так просто, адже потрібно везти великий колектив, декорації. «Можливо, є сенс зупинитися на окремих замальовках із вистав, — пропонує народна артистка Людмила Смородіна. — Для таких епізодів не потрібні особливі декорації, цей варіант значно мобільніший і простіший. Але такі акції точно підтримають наших військових». Зараз театр домовляється з волонтерами, які зможуть допомогти з такою поїздкою.
До своїх ініціатив «франківці» запрошують приєднатися і колег з інших театрів. Лист-звернення зачитав заслужений артист Анатолій Гнатюк, продублювавши його рядками з «Енеїди»: «...Як общеє добро в упадку/Забудь отця, забудь і матку/Лети повинность ісправлять...»
Політичні катаклізми зачепили навіть такий, здавалося б, мирний розділ прес-конференції з нагоди відкриття сезону, як «Плани на рік». Серед анонсованих прем’єр Театру імені Франка — «Ліс» Миколи Островського, над яким працюватиме Дмитро Богомазов. Чому не відмовилися? Відповідаючи на це запитання художній керівник театру Мойсеєв закликав не вдаватися у крайнощі. «Російська література до путінського режиму ніякого відношення не має, — сказав Станіслав Анатолійович. — Політична кон’юнктура тут недоречна». Також протягом сезону «франківці» планують вписати до своєї афіші вистави «Хазяїн», «Ерік XIV», «Дівка на виданні», «Щоденник Майдану» (прем’єра цієї документальної вистави планується на 21 листопада, до річниці сумнозвісних подій), «12 стільців».
У фойє Театру імені Франка відкрили меморіальну дошку з відтиском руки Богдана Ступки (автор — скульптор Ігор Романовський). 27 серпня Богданові Сильвестровичу виповнилося б 73 роки...
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>