Усім чортам на зло

ДОНЕЧЧИНА

...Вони наполегливо стукали у двері однієї з центральних донецьких шкіл, де споконвіку розташовувалася виборча дільниця. Подружня пара, вочевидь пенсіонери, які тут віддавали голоси, мабуть, ще за безальтернативних депутатів радянської Ради. Здалеку, з бульварної лави, за потугами стареньких байдуже спостерігав міліцейський наряд.

Коли, зрозумівши, що їм не відчинять, чоловік із жінкою покрокували вздовж алеї, я наважився наздогнати пару, аби спитати, чому їм важливо проголосувати, адже сьогодні на Донбасі така річ просто небезпечна. Он, на сусідній вулиці Челюскінців наважилися відкрити зранку єдину в місті виборчу дільницю — через десять хвилин туди заявилися озброєні автоматами бойовики так званої Донецької народної республіки. Кажуть, викрали кількох членів виборчих комісій, і що з тими станеться, ніхто не візьметься передбачити. «Розумієте, — розважливо, підбираючи слова, відповів чоловік, — коли 11 травня вони крутили свій «референдум» про незалежність Донбасу, їм ніхто не заважав. Чому ж гоніння на бажаючих взяти участь у виборах Президента України? Вони крадуть нашу свободу!».

Такі настрої все більш характерні для Донеччини. Як повідомив «УМ» голова регіонального осередку Комітету виборців України Сергій Ткаченко, у голосуванні, попри тотальний зрив процесу сепаратистами, таки змогли взяти участь понад 100800 донеччан, або 15,6% від кількості людей, внесених до списків виборців. Цифри підтвердила і прес-служба Донецької облдержадміністрації (яка в умовах захоплення бойовиками будівлі ДонОДА працює напівпідпільно).

552 виборчі дільниці діяли, в основному, в сільських районах на заході області, які напередодні події «зачистив» від терористів добровольчий батальйон територіальної оборони «Донбас». Вільним був доступ до виборчих урн у промисловому Маріуполі, який взяли під контроль робочі дружини розташованих там металургійних підприємств Ріната Ахметова. Водночас є ціла низка населених пунктів (в основному, малі шахтарські міста), де присутність сепаратистів означена суто символічно, прапором так званої ДНР на міськраді, проте президентські вибори було просаботовано місцевою владою, що складається з «регіоналів» та комуністів.

У «гарячій» зоні Антитерористичної операції — а це стражденний Слов’янськ та прилеглі території — мешканці, змушені там залишатися, прожили минулі вихідні з іншими реаліями, далекими від виборів: як безпечно дістатися до крамниці та запастися хлібом (якщо його підвезуть), чи не встановлюють сепаратисти поблизу житлових будинків міномети, аби вночі влаштувати артилерійську дуель з частинами Нацгвардії, які оточують місто (в такому разі городянам краще ночувати в підвалах).

Знаю від знайомих слов’янців, що навіть серед місцевих «ватників» ентузіазм щодо Донецької народної республіка помітно впав. Самодіяльний хор бабусь уже не збирається вранці на площі перед місцевим «білим будинком», аби виконати «Катюшу» та інші пісні молодості. Тим більше що бородатим бойовикам кавказької зовнішності, яких більшає в рядах озброєних «захисників» міста, такий репертуар навряд чи до душі.

Розуміючи, що, попри їхні зусилля, вибори в Україні відбулися, а далі логічно має слідувати активізація Антитерористичної операції, сепаратисти в Донецьку вчора оголосили загальний військовий стан. Що це означає, поки незрозуміло — адже і фінансові можливості, і кількість бойовиків «незалежної ДНР» цілком визначаються по той бік державного кордону, там, де Донбас межує з колись братньою Росією.

ХАРКІВ

На території «прифронтової» Харківщини відкрилися усі виборчі дільниці, але проголосувати прийшло трохи менше половини виборців. Не надто високу явку експерти пояснюють боязню людей стати жертвами нападу сепаратистів, від яких уже постраждав не один десяток мешканців регіону. Навіть у день голосування проросійські активісти лякали молодих людей інформацією про те, що їх відловлюватимуть просто біля урн й відсилатимуть до війська. Ще близько трьох сотень прихильників так званої Хаківської народної республіки традиційно зібралися біля пам’ятника Леніну на майдані Свободи й закликали харків’ян до бойкоту виборів. Серед них правоохоронці виявили й озброєних пропагандистів: в одного чоловіка знайшли у рюкзаку кілька димових шашок, а ще в чотирьох молодиків — газові балончики, ніж, дубинки, ножиці і патрони до пневматичної зброї. Усі «вояки», під емоційні вигуки мітингувальників, були доправлені у міліцейські відділки.

Українські силовики, які беруть участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, голосували в Ізюмі, де розташовані найближчі до Слов’янська блокпости. Вони прибували сюди невеликими групами, змінюючи один одного на бойовій варті. Ризик був не лише в тому, що автобуси з бійцями могли не доїхати через напад терористів, а й у тому, що за виборчими списками бійців можна було виявити їхню чисельність та адреси. Але, на щастя, усе минулося без інцидентів. Спокійно проголосували і поранені бійці, які наразі проходять лікування у Харківському військовому госпіталі: хто зміг, голосували в клубі, а до тяжкопоранених урни занесли просто в палати.

За словами начальника обласного управління міліції Анатолія Дмитрієва, нинішні вибори пройшли на Харківщині разів у десять спокійніше, ніж в минулі роки. За кілька днів у регіоні було зареєстровано лише 11 випадків, які могли стосуватися процесу волевиявлення харків’ян. Ідеться про «мінування» телефонним терористом однієї з дільниць обласного центру, псування 590 протоколів, пожежу через коротке замикання в офісі «Батьківщини», спробу зірвати пломбу на переносній урні тощо. Найбільш прикрим інцидентом стала смерть 73-річного пенсіонера на дільниці № 519 Харкова. Літньому чоловікові стало зле, йому викликали «швидку», але лікарі виявилися безсилими. За попередніми даними, він помер від серцевого нападу.

Справжньою ж сенсацією виборів став той факт, що представники Партії регіонів Михайло Добкін та Сергій Тигіпко зайняли усього лише друге і третє місце. Лідером же президентської гонки став Петро Порошенко, за якого віддали голоси майже 35 відсотків виборців Харківщини.

ХЕРСОН

За інформацією Міністерства соціальної політики, проголосувати на Херсонщину приїхало більш як 13 тисяч жителів півострова Крим. Для цього їм двічі довелося перетинати умовний кордон. «Спочатку необхідно було зереєструватися, а вже потім — їхати на вибори. У день виборів iз Криму виїхало понад двадцять персональних автомобілів iз виборцями, а також ще й 20 автобусів, які людям надали меценати з кримськотатарського Меджлісу. При цьому люди постаралися не формувати колони, щоб не привертати зайвої уваги з боку російських спецслужб», — розповів екс-глава Меджлісу Мустафа Джемілєв. Виборчі дільниці для жителів Криму були відкриті в Чаплинському районі та в селі Новоолексіївка Генічеського району.

Як повідомила прес-секретар управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області Гаяне Оганесян, у виборах також узяли участь кримські ув’язнені, які відбувають покарання на Херсонщині. Як відомо, в Херсонській області в пенітенціарних установах відбувають покарання 768 мешканців Криму, які були засуджені судами АРК. Усі вони виявили бажання обирати Президента України.

А ось у Миколаєві в день виборів було неспокійно. То міліціонерам довелося шукати вибуховий пристрій відразу на шести виборчих дільницях, розташованих у трьох місцевих школах Ленінського району, для чого їм довелося тимчасово евакуювати людей та членів виборчої комісії з будівлі на вулицю. Після перевірки приміщень людям дозволили продовжити голосування.

То, ближче до вечора, на 752-й виборчій дільниці в Миколаєві спалахнув конфлікт, який перейшов у силове протистояння. Почалося все зі словесної суперечки між правоохоронцями та одним зi спостерігачів від «ДемАльянсу». Чоловікові намагалися заборонити вести фото- і відеозйомку і витурили з приміщення для голосування, а він наполягав, що фіксує важливі порушення. Протистояння спалахнуло з новою силою, коли до приміщення комісії, зламавши двері, спробував прорватися кандидат у мери Сергій Пучков. Але у нього на шляху стали бійці самооборони. «Цей чоловік явно хотів щось вкинути незаконно у виборчі урни», — запідозрив один iз лідерів миколаївської самооброни Олександр Янцен.

Коли до місця сутички прибуло відразу кілька нарядів міліції, все приміщення корпусу Аграрного університету, де перебувало більше ста чоловік, заповнив дим від газових балончиків. У результаті робота дільниці була заблокована на кілька годин. Міліція з’ясовує, яка зі сторін застосувала газ.

ЛЬВІВЩИНА

Галичина традиційно продемонструвала високу свідомість, забезпечивши одну з найвищих явок по Україні. По Львівщині — 78, 2 %. Найактивніші виборці були у самому Львові, також відзначилися 122-й (Яворівський і Жовківський райони) та 125-й (Пустомитівський і Миколаївський) округи.

Певні особливості голосування має сільська місцевість. Часто перед початком голосування сільські дільниці освячує місцевий священик.

Складніше було з підрахунком голосів. Через те, що інформаційна система «Вибори» не працювала з 12-ї ночі і аж до 4-ї ранку, багато з протоколів перевіряли вручну. Все це викликало купу незручностей. «З Самбірської окружної комісії навіть телефонували в райони та рекомендували закрити протоколи в сейфах під охорону міліціонера, а вже зранку везти до них», — зазначила прес-секретар громадської мережі ОПОРА на Львівщині Ірина Швець.

Неприємним сюрпризом — зважаючи на те, що регіон досі вважався «свободівським» і саме ця політична сила тут реально при владі — стали результати виборчої кампанії для Олега Тягнибока. Він отримав лише 1,81 відсотка по всьому регіону, а в Тернополі — взагалі всього1,3%. «Жахливий» для брехливих російських ЗМІ результат отримав у «бандерівському кублі» і лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош — лише 0,67%.

Якихось серйозних порушень спостерігачами в області зафіксовано не було. Як підсумував завершення президентської кампанії голова Тернопільської облдержадміністрації Олег Сиротюк, це були «перші вибори без шантажу, підкупу, адміністративного тиску та інших незаконних дій».

СУМЩИНА

За кілька днів до виборів знайома розповіла історію. Їхала «маршруткою», де стався конфлікт. Навіть не почула, що конкретно казав якийсь пасажир, але щось про погану Україну і про те, що у Росії он краще. Зате добре почула інших, які так дружно йому заперечили, що сперечатися чоловік не зміг. А щоб і не дискутував, люди просто висадили його з машини — «біжи он у Росію, де транспорт кращий».

Громадянська активність на Сумщині, яку можна було спостерігати напередодні та в день виборів, теж засвідчила: не затівайте суперечку, бо «викинуть із машини». «Таких виборів і не пригадати, — ділився враженнями один із громадських контролерів координатор «Автомайдану-Суми» Микола Маринич. — Стоїмо біля дільниці, а туди просто потік — люди ідуть, ідуть, ідуть...»

Багато громадських об’єднань долучилися до спостереження за виборами та контролю за громадським порядком. «Лише мобільних бригад у обласному центрі працювало близько ста», — розповів Дмитро Лантушенко, керівник сумського міського штабу кандидата Петра Порошенка.