Гримаси «російського» Криму

10.04.2014
Гримаси «російського» Криму

Чи може привабити курортний Судак з колючим дротом? (з сайта ukraineinfo.net.)

Продовження загального тріумфу і нестримної ейфорії щодо відновлення «історичної справедливості», точніше — другої за останній 231 рік російської анексії (8 квітня 1783 року Катерина ІІ підписала указ про приєднання Криму до Росії, перед цим фактично знищивши незалежну державу — Кримське ханство), сьогодні на тих же площах і вулицях Сімферополя ви не побачите. Хіба що досі не зняті білборди про сам так званий референдум 16 березня. Натомість нові політичні реалії несподівано «підкинули» людям безліч проблем, від яких, без перебільшення, голова пухне. Не кажучи вже про розбурхані впродовж останніх тижнів емоції і почуття. Ще б пак. Адже ще вчора ти був в одній державі, а несподівано прокинувшись уранці, опинився вже в іншій. Та й ще у тій, що на порозі війни з твоєю батьківщиною.

Черга за чергою

Черги. Це підзабуте явище віднедавна стало звичною картинкою для кримських міст. Спочатку довжелезні колони вишиковувалися біля тутешніх відділень «Приватбанку». Його клієнти і вкладники стривожені ситуацією, швидше — обмеженнями щодо добового зняття грошової маси, прагнули чимдуж отримати свої кревні — від пенсій до депозитів. Проте не встигли: у сотні тисяч кримчан, у тому числі автора цих рядків, чимала сума у гривні і валюті зависла до «кращих» часів. Часи ж ці настануть, коли врешті–решт буде законодавчо чи юридично врегульований механізм функціонування кримської філії банку в новому статусі начебто після отримання відповідної ліцензії Центробанку РФ. Принаймні так щоразу в телефонному режимі намагається пояснити «приватівський» консультант центрального офісу у Дніпропетровську, наостанок обнадіюючи, мовляв, банківські установи у Криму «ось–ось» запрацюють. Хоча віриться у це досить важко. Надто на тлі «оптимізації» чи геть повного закриття чергових банківських філій. Приміром, лише за останні два дні цією невтішною новиною у ЗМІ «порадували» кримських клієнтів «Імексбанку», «Південного», «Райффайзен Банку Аваль».

Наразі черги біля банкоматів і банківських відділень перемістились у відділення «Кримпошти», яка, до речі, грошові перекази з материкової України не приймає і туди їх не відправляє. Там із 5 квітня почали видавати пенсії, зокрема колишнім військовикам, а згодом і інвалідам (решті поштарі розносять по домівках). Пенсія видається в рублях у співвідношенні до попереднього, гривневого, розміру 3,8 :1 плюс ще 25%. Одначе за нею потрібно вистояти не одну годину, попередньо, краще зрання, зайнявши чергу за дві–три години до відкриття відділення.

Відставники самі одразу чи з подачі більш посвячених у тонкощі банківської справи родичів підрахували, що на російській пенсії можна додатково ще й заробити. Тобто гроші вони несуть до обмінників, де за 10 рублів дають 2,8–2,9 гривень. У результаті повної «індексації» пенсія у гривнях виходить на 20–30% вищою від номінальної. Народну «оборудку» оперативно вирахували місцеві урядовці. Про це свідчить щойно ухвалена постанова місцевого Радміну, де записано, що всім суб’єктам господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють свою діяльність на території Республіки Крим, при перерахунку цін, тарифів на товари, послуги до 16 квітня 2014 року включно використовувати коефіцієнт перерахунку цін, тарифів з української гривні на росій»ський рубль в розмірі до 3,1 включно». Що до цього ж існував коефіцієнт 3,8. Цей курс кримська влада збирається корегувати щотижня.

«Громадянський» вибір

Сьогодні пересічні жителі півострова змушені також гаяти час і в довжелезних чергах, щоб набути громадянство. А починається цей уразливий для психіки і нервів процес на «дальніх підступах», себто біля дверей житлово–експлуатаційних контор. Причому люди записувались у чергу, свідком чого так само став автор цих рядків, за декілька днів. Аби тільки отримати в конторі — у даному випадку ЖЕВ (житлово–експлуатаційному відділі) Київського району Сімферополя — довідку–форму №16. Вона — чи не головний документ для подальшого оформлення у паспортному столі чи за місцем роботи громадянства Російської Федерації.

Довелося бачити 8 квітня велику, з 205 записаних, чергу і за українським громадянством, точніше — його офіційним підтвердженням, у Сімферопольському управлінні у справах громадян, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Щоправда, нині ця установа працює вже як регіональна структура російської Федеральної міграційної служби (ФМС). Люди подають заповнену на спеціальному бланку заяву про відмову від російського громадянства. Причому потрібно це зробити до 18 квітня, інакше після цього терміну всі громадяни з кримською пропискою автоматично стають громадянами РФ, як у всіх місцевих медіа стверджує начальник управління з організації паспортної роботи ФМС Федір Карповець. Тільки після оформленої відмови люди можуть розраховувати на отримання дозволу на тимчасове проживання. А потім через півроку звернутися із заявою про отримання посвідки на проживання. «Сумарний термін, — пояснив чиновник, — поки ми розглядаємо заяву, рік. Людина отримує вид на проживання і далі приймає рішення, чи то все життя жити по виду на проживання, зберігаючи свій статус іноземного громадянина, або у нього буде за певних обставин можливість отримати громадянство Росії. Крім того, громадянам необхідно надати фотографію і внести мито в розмірі близько 2 тисяч рублів (500 гривень)».

Принагідно довелося під будівлею поспілкуватись із деякими черговиками. «Не хочу приймати громадянство путінської Росії, — зізнався мені лише після того, як я показав посвідчення «УМ», 52–річний сімферополець Олександр, — буду оформлювати лише вид на проживання. Душею і тілом давно я у рідному Луцьку, де у мене і чудовий будинок, і була колись солідна керівна посада. Але сімейні обставини — хвороба тещі — змусила мене із дружиною 2007 року повернутись до Сімферополя. У мене і тут хороша посада держслужбовця. Розумію, що після неприйняття російського громадянства доведеться з нею попрощатись і перейти на ранг нижче. Проте це мій свідомий вибір. Із часом думаю все ж повернусь до Луцька. Донька–студентка теж підтвердила громадянство України. Закінчить цей семестр у Таврійському університеті — і обов’язково переведеться на Батьківщину».

Прощавай, кримське літо?

Через окупацію Криму Російською Федерацією від поїздок на курорти півострова в поточному році можуть відмовитися близько 4 мільйонів українських туристів. Турпотік буде перенаправлено в інші туристичні регіони України, а також на недорогі європейські курорти. Якщо врахувати, що, за підсумками 2013 року, з 6 мільйонів туристів і відпочивальників 4,5 мільйона — приїжджі з материкової України, то втрати цьогорічного сезону для «федерального утворення» Республіка Крим, будуть відчутними. Кажуть про зниження надходжень від курортного бізнесу до місцевих бюджетів майже на половину.

У цьому «УМ» запевнив заслужений економіст Криму, головний редактор порталу «BSNews» Андрій Клименко, котрий через побоювання за власну безпеку на днях змушений був переїхати з Ялти до Києва. «З 1998 року структура туристичного потоку до Криму практично не змінювалася, — розповів пан Андрій, — 75 % — це Україна, 22% — Росія і по 1–2 % — Білорусь та далеке зарубіжжя. В останні роки у нас 15 % туристів прилітали літаками, це досить багато, була тенденція до зростання. Приблизно половина з них — це українські туристи, половина — російські. Ось української половини не буде. Як відомо, ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації. — Ред.) не рекомендує авіакомпаніям літати над окупованою територією. Власне, по круїзних суднах те саме: ІМКО — міжнародна асоціація при ООН — суворо виконує рекомендації сесії асамблеї, яка не визнала анексії Криму Росією».

За словами Клименка, до анексованого півострова, швидше за все, не поїде і левова частка вітчизняних автотуристів. Причина теж зрозуміла — довжелезні корки на кордоні, де «рулить» на свій розсуд кримська «самооборона» під прицілом російських військовиків, що окопались поруч. До цього також варто додати запровадження російських Правил дорожнього руху, нових вимог стражів доріг тощо.

Натомість Росія спробує компенсувати відплив українців своїми громадянами, зокрема жителями суворих північних регіонів, яких спрямують передовсім до так само «націоналізованих» унаслідок анексії профільних оздоровниць. «Але треба розуміти, — продовжив Клименко, — що оздоровниці — це лише 20 відсотків від турпотоку. Що стосується туристів, що відпочивають у наших громадян, думаю, їхній потік знизиться в рази. Адже голова уряду Аксьонов проголосив про обов’язкове придбання ліцензії на розміщення відпочивальникiв у домоволодіннях громадян. До того ж російське законодавство не вітає, м’яко кажучи, здачу квартир курортникам»...