Ласкаво просимо

Табори для біженців з України у прикордонних областях Росії, про які так гучно заявляли телесюжети російських каналів, залишаються практично порожніми. Натомість по всій Україні готові безкоштовно приймати кримчан, які шукають захисту від війни цілими родинами.

Крім офіційних організацій (відомства ООН у справах біженців, підрозділів Міністерства оборони, готових прихистити родини військовослужбовців), до справи долучилися й громадські організації та різноманітні ініціативи. Серед тих, хто нині займається питаннями зустрічі та вирiшення житлового питання кримчан — ініціатива «Дім друзів», проект «Без кордонів», група «30 листопада». Окремо долучаються до розселення біженців iз Криму і волонтери організації «Громадський сектор Майдану», які розселили вже близько 100 кримчан.

Другий тиждень соціальними мережами шириться заклик проявити українську гостинність і від волонтерів проекту «Жінки за мир та єдність». «Ми вдячні всім українцям, які відгукнулися. А це — вся Україна: нам телефонують і з Сум, і з Полтави, і з Чернігова, і з Дніпропетровська, не кажучи вже про Київ та Київщину. Телефонують переважно люди, у яких свої діти вже виросли або які самі мають великі родини. Телефонують і мами–одиначки, багато журналістів, віруючих. Пропонують квартири, дачі. Родина з Великих Петрівців має великий будинок, де розміщено приватний дитячий садочок — вони готові один поверх віддати кримчанам. Хто не може взяти людей до себе, пропонують допомогу продуктами: картоплею, варенням або готові надати кошти. Це така солідарність, яка додає сил та енергії», — поділилася з «УМ» координатор проекту журналістка Діана Горда.

Першу родину сімферопольців із чотирьох осiб прийняли господарі з Васильківського району. Двоє дорослих змушені були залишити не лише житло, а й бізнес. Розповідають, що останні кілька днів жили в постійній напрузі — «зелені чоловічки» ходили по квартирах, перевіряли паспорти, відбирали чи псували документи. Ще одній сім’ї запропонували двокімнатну квартиру в Києві. На черзі — ще кілька десятків родин. Пані Діана передбачає, що основний потік може початися після 21 березня, тому зараз готують бази даних про житло, ведуть перемовини з директорами готелів i керівництвом навчальних закладів. Серед тих, хто шукає новий притулок, — не лише кримські татари, а й українці, росіяни.

Подібні програми працюють і в інших містах. У Рівному міська влада домовилася з власниками кількох готелів на виділення безплатних номерів для біженців із Криму. На Закарпатті таку ж ініціативу підтримали власники санаторіїв та турбаз. Більше 500 родин із Криму прийняла Вінниця, готова прийняти гостей і Херсонщина.

А у Львові «гаряча лінія» для крим­чан (0–800–501–727) працює ще з 2 березня. «УМ» уже писала, що мешканці області активно відгукнулися на заклик про допомогу, тож тих, хто пропонує своє житло для біженців, стає все більше. «До нас їдуть багато сімей iз дітьми, — коментує голова Львівської обласної ради Петро Колодій. — Найбільша сім’я, яка до нас приїхала — жінка з вісьмома дітьми. Ми потурбувалися й про те, щоб діти могли відвідувати школу. В будь–якому районі, де живе родина з дитиною, шукаємо найближчу школу, і учні можуть без проблем продовжувати навчання. Обласна рада попіклувалася й про те, щоб приїжджим було легко влаштувати дитину в дитячий садочок». Станом на 18 березня до Львова приїхали 830 кримчан, 50 дітей влаштовано в школи, восьмох — у садочки. Ще 1729 кримчан i жителiв пiвденного сходу хочуть переїхати на Львiвщину.

Свою «гарячу лінію» відкрило і Міністерство освіти і науки. Як повідомила на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» заступник міністра Інна Совсун, усі учні, студенти, вчителі й викладачі можуть звертатися з будь–якими проблемними питаннями за номером 044 481 32 11. Самі ж студенти кримських вишів звернулися до міністерства з проханням допомогти їм iз переведенням у навчальні заклади України та забезпечити гуртожитками.

Цікаво, що багато людей досі боїться виїжджати з Криму через страх перед «бандерівцями». Львівська журналістка Мар’яна П’єцух розмістила на своїй сторінці фото з SMS, яку отримала від свого чоловіка–росіянина одна кримчанка, що з дітьми виїхала до Львова. «Пошкодуй дітей, ви для них — росіяни. Гірко пошкодуєш. А якщо діти постраждають, я тебе прокляну. Звідки така ненависть до Росії?» — йшлося в ній. «Дочку і сина жінка вже віддала у львівську школу. З ними приїхала і її мама зi ще двома внуками — старшого переводять iз військового ліцею Нахімова у Севастополі у львівський Героїв Крут. Трагедія в тому, що рідні брати жінки зараз стоять на блокпосту й не пускають у Крим «бандерівців», — коментує ситуацію Мар’яна. Есемески з погрозами та прокляттями отримувала з Москви і Діана Горда.

СВАВІЛЛЯ

До числа біженців долучаються і родини українських вояків, які несуть службу в Криму. Як повідомила Державна прикордонна служба України, за минулий тиждень так звані російські «миротворці» примусово виселили з відомчих квартир 11 прикордонників та 19 членів їхнiх сімей, з яких 9 дітей. «Прикордонникам відділів «Чорноморське», «Євпаторія» та «Севастополь», які відмовились присягнути на вірність так званій «новій владі», було поставлено ультиматум про їх виселення разом iз сім’ями зі службових квартир. Агресори дозволяють собі безчинства і стосовно жінок та дітей», — ідеться у повідомленні.

А ТИМ ЧАСОМ...

В інтернеті з’явилася розповідь про одну проросійськи налаштовану родину з Керчі, яка так зраділа референдуму і російським воякам на вулицях, що вирішила запросити їх у гості на шашлики. З’ясувалося, що історія ця реальна, хоча зі зрозумілих причин її герої не хочуть світитися і на контакт із пресою не йдуть. Адже після того, як «гості» завітали до їхнього особняка в приватному секторі з усіма зручностями та басейном (родина мала свій бізнес), їм так сподобалася кримська гостинність, що вони лишилися там жити, почали замовляти, що їм господарі мають приготувати поїсти, запрошувати своїх друзів. Під час відпочинку козаки розповіли, що їм пообіцяли житло в Криму, оскільки буде багато біженців, і вони зможуть собі вибрати, що захочуть. Більше того, вони повідомили, що вже приїжджали будівельники з Москви, які брали плани земельних ділянок центральних районів Ялти, Алушти, Партеніту та інших курортних міст, щоб знести райони міських забудов за принципом передолімпійського Сочі. Тепер налякана родина гарячково обдзвонює рідних і друзів в Україні й питає, чи не приймуть їх до себе.