Чий язик до Європи доведе?

12.08.2004

      Вчасно Віктор Янукович, хоч і погано, та вивчив-таки українську мову. Звісно, давно пора, але якби «єдиний кандидат» від влади й досі володів лише «донбаським варіантом» російської, у нього було б іще менше шансів достукатися до сердець українських виборців (Донецький регіон, природно, не рахується). Адже, як з'ясували експерти соціологічної служби Центру Разумкова, понад третина українців вважає, що претендент на найвищу посаду в державі має спілкуватися з ними українською мовою (34,8% опитаних). Майже стільки ж — рівно 34% — виступають за двомовність, тобто, відповідаючи на запитання: «Якою мовою кандидат на посаду Президента має спілкуватися з виборцями?», обрали варіант «Як українською, так і російською, залежно від регіону». А винятково мову сусідньої держави від кандидата хотіли б чути всього-на-всього 4,6% мешканців України, тобто абсолютна меншість.

      Як зазначає директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, існує значна відмінність у тому, як на це запитання відповідають мешканці різних регіонів. Очевидно, що надають перевагу суто україномовному спілкуванню з кандидатом жителі західного та центрального регіонів України. На заході (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області) тільки державну мову від кандидата в президенти хочуть чути 72,3% опитаних; за двомовність тут виступають 14%; за суто російську — «аж» 0,3% «західняків». У центрі України (місто Київ та Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська й Чернігівська області) відсоток апологетів стовідсоткової україномовності кандидата становить 43,8 від загальної кількості опитаних; українську й російську хочуть чути від особи, яка претендує на президентство, 25,8%; лише російську — 1,7%. Натомість на півдні (АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська області) та сході України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська) відносна більшість опитаних схиляється до того, що кандидат у президенти повинен спілкуватися з ними як українською, так і російською мовами (відповідно, 52,7 та 45%). Лише українську від кандидата хочуть чути по 14% «південних» та «східних» українців, а тільки російську — 7,3% респондентів на півдні та 8,7% — на сході.

      Соціологи також поцікавилися: хто з основних кандидатів здатен наблизити Україну до вступу в Євросоюз? Як свідчать результати опитування, 29,6% українських громадян вважають, що до ЄС нашу державу зможе наблизити тільки Віктор Ющенко. Трохи менше опитаних — 18,4%, попри відверто демонстрований владою курс на протилежний від інтеграції в Європу напрям, вірять: наблизити Україну до Євросоюзу зможе нинішній Прем'єр-міністр і кандидат у президенти Віктор Янукович (цікаво, що показники «євродовіри» двох лідерів дуже близькі до президентських рейтингів В. Ю. та В. Я.).

      Були серед респондентів і ті, хто вірить у євроінтеграційні наміри лівих кандидатів, але таких значно менше: у те, що до ЄС нашу державу приведе лідер Соцпартії Олександр Мороз, вірять 4,2% опитаних, 3,3 відсотка вважають, що у прагненні до Європи єдина надія — на першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка. Звісно, не обійшлося й без песимістів: 14,6% респондентів переконані, що ніхто із запропонованих кандидатів не зможе наблизити Україну до вступу до ЄС, а майже третина опитаних — 30,3% — взагалі не змогли відповісти на це запитання (учасники дослідження могли називати кількох кандидатів). При цьому, як зазначив Андрій Биченко, більшість громадян вважають, що Україні таки потрібно вступати до ЄС — за такий розвиток подій висловилися 50,9% опитаних, проти — 23,9%. Усі інші з відповіддю на це запитання завагалися.

      Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 28 липня 2004 року в усіх регіонах України. Опитано 2014 респондентів віком від 18 років. Похибка вибірки — 2,3%.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>