Вчасно Віктор Янукович, хоч і погано, та вивчив-таки українську мову. Звісно, давно пора, але якби «єдиний кандидат» від влади й досі володів лише «донбаським варіантом» російської, у нього було б іще менше шансів достукатися до сердець українських виборців (Донецький регіон, природно, не рахується). Адже, як з'ясували експерти соціологічної служби Центру Разумкова, понад третина українців вважає, що претендент на найвищу посаду в державі має спілкуватися з ними українською мовою (34,8% опитаних). Майже стільки ж — рівно 34% — виступають за двомовність, тобто, відповідаючи на запитання: «Якою мовою кандидат на посаду Президента має спілкуватися з виборцями?», обрали варіант «Як українською, так і російською, залежно від регіону». А винятково мову сусідньої держави від кандидата хотіли б чути всього-на-всього 4,6% мешканців України, тобто абсолютна меншість.
Як зазначає директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, існує значна відмінність у тому, як на це запитання відповідають мешканці різних регіонів. Очевидно, що надають перевагу суто україномовному спілкуванню з кандидатом жителі західного та центрального регіонів України. На заході (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області) тільки державну мову від кандидата в президенти хочуть чути 72,3% опитаних; за двомовність тут виступають 14%; за суто російську — «аж» 0,3% «західняків». У центрі України (місто Київ та Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська й Чернігівська області) відсоток апологетів стовідсоткової україномовності кандидата становить 43,8 від загальної кількості опитаних; українську й російську хочуть чути від особи, яка претендує на президентство, 25,8%; лише російську — 1,7%. Натомість на півдні (АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська області) та сході України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська) відносна більшість опитаних схиляється до того, що кандидат у президенти повинен спілкуватися з ними як українською, так і російською мовами (відповідно, 52,7 та 45%). Лише українську від кандидата хочуть чути по 14% «південних» та «східних» українців, а тільки російську — 7,3% респондентів на півдні та 8,7% — на сході.
Соціологи також поцікавилися: хто з основних кандидатів здатен наблизити Україну до вступу в Євросоюз? Як свідчать результати опитування, 29,6% українських громадян вважають, що до ЄС нашу державу зможе наблизити тільки Віктор Ющенко. Трохи менше опитаних — 18,4%, попри відверто демонстрований владою курс на протилежний від інтеграції в Європу напрям, вірять: наблизити Україну до Євросоюзу зможе нинішній Прем'єр-міністр і кандидат у президенти Віктор Янукович (цікаво, що показники «євродовіри» двох лідерів дуже близькі до президентських рейтингів В. Ю. та В. Я.).
Були серед респондентів і ті, хто вірить у євроінтеграційні наміри лівих кандидатів, але таких значно менше: у те, що до ЄС нашу державу приведе лідер Соцпартії Олександр Мороз, вірять 4,2% опитаних, 3,3 відсотка вважають, що у прагненні до Європи єдина надія — на першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка. Звісно, не обійшлося й без песимістів: 14,6% респондентів переконані, що ніхто із запропонованих кандидатів не зможе наблизити Україну до вступу до ЄС, а майже третина опитаних — 30,3% — взагалі не змогли відповісти на це запитання (учасники дослідження могли називати кількох кандидатів). При цьому, як зазначив Андрій Биченко, більшість громадян вважають, що Україні таки потрібно вступати до ЄС — за такий розвиток подій висловилися 50,9% опитаних, проти — 23,9%. Усі інші з відповіддю на це запитання завагалися.
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 28 липня 2004 року в усіх регіонах України. Опитано 2014 респондентів віком від 18 років. Похибка вибірки — 2,3%.