Боротися і... спати
Майдан стоїть уже понад 21 день — це час, необхідний людині для вироблення нової звички. Ніхто не ставив собі за мету свідомо набути якихось нових звичок. Скоріше, творилася нова колективно–всенародна звичка — допомагати один одному, захищати країну, почуватися вільною, позитивною нацією. Поза тим, утома, неспання, постійна тривожність даються взнаки.
Чорна п’ятниця для влади
Зробити п’ятницю, тринадцяте, чорною для влади запропонували активісти сумського Євромайдану. На ранок запланували пікетування сумської міської Державної податкової інспекції. Як повідомив голова місцевого осередку партії «УДАР» Дмитро Лантушенко, мета акції — заявити про небажання утримувати своїми податками державні структури, які діють проти людей.
ЦИТАТИ ТИЖНЯ
За нами — Європа
Учора у Страсбурзі Європарламент прийняв резолюцію щодо України. Депутати засудили рішення української влади «на чолі з Віктором Януковичем» відмовитися від підписання Угоди про асоцiацiю з ЄС і закликали до негайної роботи місії ЄС на високому політичному рівні для посередництва в пошуку політичного вирішення кризової ситуації в Україні.
«Неправда, що пiсля Угоди про асоцiацiю не буде вiдносин iз Росiєю»
Ще тиждень — на Майдані
Майдан розростається. Учора його посилили не тільки кияни, які досі не ночували тут, а й прибулі протестувальники з інших регіонів України. Навіть за даними главку столичної міліції, який любить «недораховувати», помиляючись у цифрах на порядки, вночі в центрi міста зібралося понад п’ять тисяч людей. Мітингарі готові стояти. Допоки?
НОВИНИ ПЛЮС
Хто крайнiй?
Мій милий «тітушка»
Віднедавна я знаю «явки, паролі», місцепроживання, настрої, зарплатню «тітушок». На жаль, не всіх (бо наїхало їх iз Луганська, Житомирщини, Рівненщини тощо — море), а тільки полтавських. Схоже, прибули до Києва «тітушкувати» всі дужі безробітні полтавці призовного віку. На початку минулого тижня та у вихідні — 200 плюс iще 100 осіб.
Мирослав Маринович: Формула Дванадцятиголового Змія
Євромайдан уже четвертий тиждень приковує до себе увагу не лише українців, а й усього світу. Революційна ситуація очевидна — низи не хочуть, а верхи не можуть. Для того щоб змінити владу законним шляхом, потрібні відповідні механізми, які можуть бути в руках або Президента, або Верховної Ради, або Конституційного Суду, які досі перебувають під тотальним впливом з боку чинної влади.