Рецепт Кука. Рецензія на книжку Володимир В'ятровича про останнього генерала УПА, частина друга
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
Юрій Вакуленко
На Подолі нова галерея New Gallery розпочала свою діяльність спільним проектом директора Київського національного музею російського мистецтва Юрія Вакуленка та Італійського інституту культури у Києві — виставкою сучасних італійських художників O sole mio! За словами Вакуленка, у New Gallery народилася мандрівна «Нова галерея Російського музею», мета якої — проводити виставки у різних місцях, містах, а то й країнах.
«Музей російського мистецтва має виставковий майданчик, за всіма ознаками схожий на галерею, хоча перебуває у музейному просторі. Художники, які там виставляються, можуть продавати свої роботи. Та музей ніякого відношення до продажу немає. З проектом «Нова галерея Російського музею» ми розширюємо можливості і виставкову площу, — каже Вакуленко і пояснює: у тому, що мистецтво продається, нічого поганого немає. — Продаж — це не бізнес, а виховання художнього смаку. Якщо твір мистецтва не стає товаром, він не має ніякого продовження».
«Нова галерея російського мистецтва» стартувала з сучасних італійців Джанні Стріно, його дочки Франчески та Франческо Таммаро. Майстри неаполітанської школи працюють у реалістичній манері на зразок салонного мистецтва ХІХ століття. Картини, хоча і написані на високому професійному рівні, нагадують зображення з листівок і фотографій. Такий живопис — саме те, що потрібно бізнес–еліті. Джанні Стріно хвалиться «УМ», що мав чотири персональні виставки у донецькому салоні Paduano Arte і ще до відкриття частину робіт розкупили.
Вакуленко додає, що для «Нової галереї російського мистецтва» він відбиратиме твори більше схожі на музейнi, на які завжди є попит. Зважаючи, що картини, написані «під антикваріат», розкуповують в Україні, як гарячі пиріжки, плани Вакуленка цілком зрозумілі. Та якби не той факт, що він насамперед директор Музею російського мистецтва, а вже потім — художник і галерист. А в музеї, якщо порівняти його з іншими державними збірками мистецьких цінностей, справи йдуть не вельми. Робота з глядачами на повну вирує в Музеї Ханенків, Національному художньому музеї, у Музеї Івана Гончара. Музей же російського мистецтва може похвалитися хіба що циклом лекцій, присвячених історії російського образотворчого мистецтва XIII—XX століть. Відвідувача заманюють лише на тимчасові виставки, а постійну експозицію мало хто оглядає. Та, мабуть, у директора під час переформатування установи сильніше проявилася любов до галерейних і творчих справ, аніж музейних. Після відкриття «Нової галереї російського музею» Вакуленко 20 листопада презентував персональну виставку «Інфанта» у галереї сучасного мистецтва «Триптих АРТ».
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
За кілька кроків від Софійського собору, в затишному провулку, з’явилася крамниця, заради якої засновниці українського бренду два роки об’їжджали столітні майстерні Європи та Азії. >>
Олександра Ковальчук стане виконавчою директоркою Українського фонду культурної спадщини після того, як підпише контракт 1 червня. >>
Презентація першого тому «Повного зібрання творів» Василя Стуса відбулася у четвер, 14 травня, на Хрещатику в київській книгарні «Сенс». >>
В одинадцяти містах за участі творчої команди з кінця квітня показали психологічну драму «Втомлені» у межах промотуру: Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси. >>
Від середини 2000-х в Україні видано стільки книжок про УПА (дослідження, мемуари, романи), що ніяк бути необізнаним у тому періоді нашої історії. >>