Людмила Бєлинцева. (автора.)
— Пані Людмило, яка динаміка спостерігається в чисельності української громади у вашій країні?
— На жаль, українців у Латвії помітно меншає. Проте це лише відбиток загальної демографічної ситуації в країні. Після вступу до Європейського Союзу багато хто подався шукати долі по західних світах, інші, навпаки, переїхали до Росії, бо зараз «східний сусіда» посилено збирає російськомовний люд, надаючи усілякі пільги.
Те, що нас стає менше, безумовно, тривожить. Адже історія нашої діаспори на берегах Даугави налічує понад сторіччя. Першими були купці з України, які торгували збіжжям. За радянської доби влаштуватися в Латвії, яка вважалася «західною вітриною СРСР», прагнули українські інтелектуали, успішні випускники вітчизняних вузів, які бачили там більше свободи та перспектив (цю аргументацію я знаю добре, сама з таких).
— Мабуть, в умовах від’ємної динаміки громада не дуже акцентує увагу на політичних проблемах України? Адже політика завжди роз’єднує, ділить на прихильників того чи іншого партійного кольору.
— Існує безліч інших можливостей для самореалізації. Наприклад, у Прибалтиці надзвичайно популярні свята народної пісні. Ми традиційно організовуємо свій український фестиваль «Червона калина». Кожного разу до нового провінційного містечка з’їжджається кілька самодіяльних фольклорних колективів, і це стає яскравою подією в місцевому суспільному житті, яка не залишає байдужим кожного городянина.
Узагалі дуже важливо в діаспорній діяльності не замикатися у вузькому колі земляків, а навпаки — демонструвати себе суспільству, виставляти на показ свої національні здібності. Нічого поганого в тому немає. Неквапні у побуті та трохи холоднуваті за темпераментом прибалти буквально шаленіють, коли бачать, приміром, наш гопак, який випромінює безліч енергії.
Навіть святкування українського Дня Незалежності можна при бажанні перетворити з казенного заходу на помітну суспільну подію. Є в латвійській столиці такий ресторатор Микола Колотило, який оформив свій заклад як етнографічний куточок під відкритим небом. Ми називаємо це місце «селом Колотилівкою» і призвичаїлися проводити там серпневі святкування. Спочатку це був «Фестиваль борщу» (і в ньому брала участь дружина українського посла в Латвії), потім — «Пан Вареник», цього року — «Козацький куліш». На такі театралізовані дійства — подивитися на народні вистави, а також скуштувати українських кулінарних «брендів» — заздалегідь замовляють квитки не лише латиші, а й туристи зі Скандинавії, Німеччини.
— Чи опікується вашою діяльністю латвійська держава і чи відчуваєте підтримку України?
— Кілька років тому уряд Латвії реалізовував досить розлогі програми з допомоги національним громадам. Це дуже правильно: розвивати, надавати додаткові можливості діаспорським структурам, аби в результаті отримати ефект консолідації всього суспільства. На жаль, нині, в умовах економічної кризи, такі проекти здебільшого заморожено.
Що стосується України... Якось, коли ми саме поралися з відкриттям української школи, в Ригу завітав тодішній Президент Леонід Кучма. Побував у нас, усе подивився — і в результаті виділив 20 тисяч доларів на ремонт будівлі.
Коли ж 2010 року з офіційним візитом до Латвії прибув новий глава держави Віктор Янукович, школа була практично готова. Нам пообіцяли «від України» царський подарунок — комплект обладнання, в тому числі комп’ютери. Проте чекаємо і досі.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
