Ваш друг автобус

01.08.2013
Ваш друг автобус

Уже з вересня кияни ризикують недорахуватися декілька десятків маршрутних таксі, або, по простому, «маршруток». А до кінця року їх можуть прибрати взагалі з вулиць міста. Натомість пустять більше комунальних автобусів. Міська влада нищить наш бізнес і насправді таким чином просто займається переділом ринку, бідкаються перевізники. А кияни вважають, що перекособочені «маршрутки», в яких подеколи брудно, засалені сидіння і доводиться стояти, зігнувшись у три погибелі, псують вигляд міста, і хотілося, щоб громадський транспорт був, як у Європі, проте не віриться, що за нинішніх умов це можливо.

Як заявив днями директор департаменту транспортної інфраструктури КМДА Євген Водовозов, міська влада поставила за завдання підвищити якість перевезень, у тому числі тих, що здійснюються приватними маршрутними таксі. Тож вимоги до перевізників, які мають бажання обслуговувати киян, стають жорсткішими.

Ще наприкінці червня 2013 року було оголошено конкурс на визначення перевізників на 159 маршрутах міста. За умовами конкурсу, транспортні засоби повинні бути обладнані не менш ніж 21 місцем для сидіння та мати не менше двох автоматичних дверей для входу–виходу (це справді потрібно для безпеки у випадку аварій), а двигуни повинні відповідати нормам екологічної безпеки не нижче «євро–2».

Але серед перевізників найбільше побоювань викликає пункт вимог, за яким автобуси мають перебувати не тільки в належному технічному і санітарному стані, а й термін їх використання повинен не перевищувати семи років (у разі організації нового маршруту, з терміном експлуатації до п’яти років). «Старше семи років у Києві половина «маршруток», тобто тисяча. Ніякий завод у нас не зможе виробити так багато машин», — говорить голова Асоціації перевізників Києва Валерій Липецький. І хоч влада обіцяє, що перевізникам дадуть тимчасовий дозвіл на рік роботи, щоб вони встигли оновитися, мало хто вірить, що в них вийде так швидко замінити свій автопарк.

Неоднозначні відгуки і серед киян. Так, «УМ» поцікавилася в черзі до 248–ї «маршрутки», яку однією з перших хочуть скасувати, як люди до цього ставляться.

«З одного боку, це правильно, — каже пенсіонер Микола Петровський. — Я користуюся «маршруткою», бо громадський транспорт тут, особливо в час пік, ходить абияк. До того ж постійно забитий, як консерви. Якби пустили більше автобусів, я був би радий. Але малоймовірно, що при цій владі такий проект реалізують». «Раніше «маршрутки» були трохи елітнішим транспортом, ніж автобус. Ти платив більше грошей за проїзд, але їхав з комфортом. Тепер же різниці ніякої не бачу», — каже студентка Ольга.

Додамо, що, за умовами конкурсу, передбачається також наявність у перевізника GPS–системи. Перевізник повинен підключити GPS–систему до єдиного диспетчерського центру контролю за роботою автотранспорту та збору інформації КМДА.

Більше того, на маршруті має працювати щонайменше один транспортний засіб, що пристосований для перевезення осіб з особливими потребами. Водії маршрутних таксі повинні бути забезпечені однотипним форменим одягом.

Засідання конкурсного комітету заплановане на 21 серпня цього року, тоді й буде визначено, хто надаватиме послуги киянам із перевезень на маршрутних таксі.

 

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Маршрути, які буде скасовано

За інформацією ЗМІ, найближчим часом буде скасоване курсування
наступних маршрутних таксі:

№177 (Луначарського — станція метро «Бориспільська»),

№186 (станція метро «Святошин» — Стеценко),

№188 (станція метро «Нивки» — Симиренка),

№214 (станція метро «Харківська» — Здолбунівська),

№238 (станція метро «Контрактова площа» — станція метро «Видубичі»),

№240 (станція метро «Лісова» — Волкова),

№241 (станція метро «Лісова» — Жукова),

№245 (станція метро «Лівобережна» — Шумського),

№246 (станція метро «Лівобережна» — Карбишева),

№248 (станція метро «Лівобережна» — готель «Славутич»),

№425 (станція метро «Осокорки» — Луначарського ),

№442 (станція метро «Політехнічний інститут», кільцевий),

№442–Д (станція метро «Політехнічний інститут», кільцевий),

№453 (Контрактова площа — Рибальський острів),

№454 (вул. Потапова — Південний вокзал),

№465 (пр. Свободи — Південний вокзал),

№487 (станція метро «Харківська» — Ремонтна),

№499 (станція метро «Васильківська» — обллікарня),

№500 (Контрактова площа — станція метро «Червоний Хутір»),

№502 (пр. Свободи — пр. Героїв Сталінграда),

№537 (станція метро «Нивки» — пл. Шевченка),

№561 (станція метро «Святошин» — «Чайка»),

№578 (станція метро «Лівобережна» — Райдужний),

№599 (Луначарського — станція метро «Харківська»).

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>