Епоха Котляревського на смак

19.06.2013
Епоха Котляревського на смак

Частина знахідок епохи Івана Котляревського. Фото автора.

Буквально за кілька десятків метрів од садиби зачинателя нової української літератури Івана Котляревського науковці обласного Центру охорони та досліджень пам’яток археології знайшли близько сотні вжиткових речей (переважно посуду) кінця ХVІІІ — початку ХІХ століть. П’ятнадцять із них вони вже передали співробітникам літературно–меморіального музею Івана Котляревського в Полтаві. Йдеться про скляні пляшки, штоф, італійську фаянсову таріль, кришку для супниці, керамічну посудину для запікання птиці та інше. Археологи виявили їх у заглибленні в землі (найвірогідніше, то була господарська яма чи невеликий погріб, куди скидали те, що було пошкоджено чи просто відслужило свій вік) під час розкопок на місці, де зараз реконструюють ресторан «Іванова гора».

На деяких предметах збереглося датоване роками виготовлення таврування. Тож у фахівців немає сумнівів у тому, що цими речами користувалися саме в ті часи, коли тут жив і творив автор «Енеїди» та «Наталки Полтавки». Дехто з них навіть припускає, що принаймні окремі з них могли належати самому Івану Котляревському. Тим паче що у своїй «Енеїді» він виявив себе неабияким знавцем українських національних страв та напоїв, а також речей, у яких наїдки подавали на стіл. Передані археологами речі зберігатимуться у меморіальному будинку письменника на території відтвореної за відомим малюнком Тараса Шевченка садиби. Остання є філією літературно–меморіального музею видатного полтавця.

Головний зберігач фондів музею Євгенія Стороха назвала подаровані знахідки більш ніж значущими для занурення в епоху Котляревського, оскільки подібних артефактів збереглося зовсім мало. Скажімо, зараз у тому ж таки будинку класика стоїть шафа з посудом тих часів (є навіть чарка, виготовлена у рік виходу «Енеїди»), але збирали його звідусіль. Нинішні ж знахідки «найближчі» до Івана Котляревського та його епохи в усіх значеннях цього слова. Водночас знаний полтавський археолог Олександр Супруненко зазначив, що невдовзі музеям класика української літератури та краєзнавчому передадуть й інші вжиткові речі, виявлені під час розкопок на Івановій горі. Станеться це після реставрації, якої потребують більшість із них.

  • Там, де гори й полонини

    Нещодавно в столиці провели чергову благодійну акцію на підтримку сімей учасників антитерористичної операції на сході країни. >>

  • Нав’язливі парасольки і шатра

    Одеська СЕС благословила відпочивальників на відпочинок, повідомивши, що цього року морська вода на пляжах міста відповідає нормам. Для проведення бактеріологічного дослідження спеціалісти міського управління санепідемслужби відібрали близько 50 проб. >>

  • Поліські джунглі

    Якби Бог вділив Волині трохи довше літо та кілька толкових інвесторів, її Шацькі озера вже давно б могли стати ще одним Кримом. Та якщо гроші знайти — завдання з тих, що вирішуються, то сонячних теплих днів озерний край отримав стільки, скільки вже отримав. Тому по максимуму ловить кожну літню днину. >>

  • «Відпустка» для малят біля «мами»

    Коли сподівання на оздоровлення в Криму для людей без «вати» в голові відпали, основну ставку зробили на Одещину. Регіон цілком справедливо вважають головною альтернативою не лише для відпочинку на морі дорослих туристів, а й для дітей. За кількістю оздоровчих закладів область із центром у місті, яке нерідко називають з прикладкою-означенням «мама», займає лідируючі позиції на материковій Україні. >>

  • Табірна мова

    Пора, коли діти «йдуть у відпустку» на три місяці, для батьків додає клопоту: чим би їх зайняти, щоб не сиділи вдома за гаджетами. Рятівною соломинкою для тих, у кого є молодші школярі, стають денні табори на базі загальноосвітніх навчальних закладів. >>

  • Дітям Донбасу повертають дитинство

    Цього року близько 167 тисяч маленьких українців із зони АТО позбавлені можливості поїхати на канікули до бабусі, відпочити в санаторії поблизу міста або відвідувати пришкільний табір. Щоб для них літо було з іграми на свіжому повітрі, а не серед уламків будівель і з сумними думками про війну, докладають зусиль державні органи соціального захисту та волонтери. >>