Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Видання здійснило російське видавництво «Дружба літератур», а український переклад зініціював Міжнародний Шолоховський комітет. Видання свіже не тільки в перекладі, а й в оригіналі — весна 2013 року. Цікаве воно тим, що це перша — авторська — версія першого роману Михайла Шолохова, тобто та, якої не торкнулося перо радянського цензора. Нобелівську ж премію у 1956 році автор отримав за вже доопрацьований «Тихий Дон» — «широку картину життя донського козацтва у часи Першої світової та громадянської воєн» (так значилося в мотивації Нобелівського комітету).
У першоджерелі є ціла глава, присвячена повстанню у станиці Вешенській і певні авторські «вольності», які в подальшому виданні роману довелося викинути. Укладачі відновили кілька тисяч шолоховських слів, котрі зазнали цензури.
Над відтворенням первісної версії класичного роману працювали московський письменник Олександр Стручков та старша донька Михайла Шолохова — Світлана, передає сайт «Лєнта.ру». Рукописи «першого» «Тихого Дону», до слова, були віднайдені зовсім недавно — у 1999 році, за 15 років по смерті Михайла Олександровича. Саме вони поставили крапку в тривалій дискусії про справжнє авторство цього роману–епопеї. Нагадаємо, що перший том (а загалом їх чотири, об’єднані в дві книги. — Ред.) Шолохов почав видавати у 1927 році, коли письменнику було лише 22 роки. Тоді ж і виникли чутки про те, що начебто написав роман зовсім не цей молодий чоловік, а якийсь розстріляний білий офіцер iз козаків. А Шолохов, мовляв, привласнив собі чужу інтелектуальну власність. У 1928 році вийшли перші два томи, а третій і четвертий побачили світ аж у 1940–му. Серед літературознавців ходять легенди, буцімто роман і так не вельми надавався до друку через зауваження цензорів: надто різкими поставали характери станичників з–під пера Шолохова, проте «добро» «Тихому Дону» дав сам Сталін, якому книга сподобалася.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>