Перший півфінал «Євробачення» розпочався з феєричної появи на сцені минулорічної переможниці Лорін. Хіт «Ейфорія» разом зі співачкою виконали 68 школярів, які «проговорювали» текст мовою жестів, допомагаючи зрозуміти «Ейфорію» тим людям, які не можуть чути. На останній ноті Лорін спустилась просто у глядацький натовп, тим самим ніби знімаючи із себе стрічку конкурсанта і приєднуючись до армії вболівальників.
Фантастику вважають одним із найпопулярніших жанрів у кіно, і особливих змін у цьому напрямi поки що не намічається. А враховуючи, що перша частина космічних пригод від режисера Джей Джея Абрамса, що вийшла у 2009–му, за підсумками року стала одним із лідерів прокату, успіх його нового «Стартрека» також виглядає дуже реально.
«Київські Лаври» — один з найбільших поетичних фестивалів Східної Європи — продовжує зростати. Якщо минулого року насичену програму читань, презентацій та перформансів ледь вмістили у п’ятиденку, то цьогоріч кількість заявлених проектів, що пройшли конкурсний відбір від організатора фестивалю — журналу «ШО», — «вийшла з берегів» і, за рішенням оргкомітету, «Лаври» відбуватимуться у два етапи. Перший стартує сьогодні і триватиме 5 днів. Він містить близько двадцяти музичних, мистецьких, а головне — поетичних імпрез. Другий відбудеться на майданчику масштабного книжкового фестивалю «Книжковий арсенал».
Легендарна «Червона рута» — неофіційний гімн України — його рук справа. Володимир Івасюк — визначна постать на вітчизняному культурному олімпі. Українська естрада 70–х років пишалася виконувати його лірику, а 40 років потому його пісні продовжують піднімати на ноги слухачів та об’єднувати українських виконавців. Тарас Чубай та «Плач Єремії», хорова капела «Трембіта», Павло Табаков, «Піккардійська терція» та Оксана Муха днями презентували «Проект Івасюк» — музично–мистецьку подію, що покликана модернізувати Івасюкову спадщину. Вже за тиждень, 24 травня, масштабний концерт відбудеться у Палаці «Україна», де всі бажаючі зможуть почути як хіти, так і маловідомі композиції Володимира Івасюка.
Видання здійснило російське видавництво «Дружба літератур», а український переклад зініціював Міжнародний Шолоховський комітет. Видання свіже не тільки в перекладі, а й в оригіналі — весна 2013 року. Цікаве воно тим, що це перша — авторська — версія першого роману Михайла Шолохова, тобто та, якої не торкнулося перо радянського цензора. Нобелівську ж премію у 1956 році автор отримав за вже доопрацьований «Тихий Дон» — «широку картину життя донського козацтва у часи Першої світової та громадянської воєн» (так значилося в мотивації Нобелівського комітету).
