За кілька днів до ротації українського миротворчого контингенту в Конго ситуація в цій африканській країні загострилася. Повстанці зайняли місто Гома, де дислокується найбільший у світі миротворчий контингент ООН, де служать і військові з України. І хоча українські високопосадовці запевняли, що загрози життю наших хлопців немає, адже ООН підписала з повстанцями договір, згідно з яким вояків місії вони не чіпають, відліт другої зміни миротворців усе ж мав гіркуватий присмак.
Урочистий мітинг на честь проводів наших вояків–авіаторів відбувся на території 7–го окремого полку армійської авіації 13–го армійського корпусу сухопутних військ Збройних сил України в маленькому містечку Новий Калинів, що на Львівщині. До Конго летить особовий склад 18–го окремого вертолітного загону ЗСУ — загалом 157 миротворців.
Молоді жінки з дітьми у візочках, старші дружини з підлітками і мами з пакунками. Більшість iз них проводжають своїх чоловіків уже не вперше. Катерина Бондаренко разом iз сином прийшла провести чоловіка Сергія у його п’яту місію. «Звичайно, хвилююся, — зізнається жінка. — Але чоловік мене заспокоює, каже, все буде гаразд. Сказати, що я особливо пишаюся тим, що мій чоловік миротворець, не можу. Туди вони їдуть iз місією ООН, а коли повертаються, то кому потрібні? Якби тут платили нормальні гроші, туди б ніхто не їхав...»
Такої самої думки про відліт чоловіка й Тетяна Галицька. Її син зараз курсант і в майбутньому буде інженером гвинтокрилів, вона сама також служить тут. «Син вчиться, гроші потрібні», — коротко зазначає жінка.
Над нашими головами пролітає гвинтокрил. Так низько, що можна роздивитися дрібні деталі. Наш контингент летить до Африки саме для того, щоб виконувати завдання місії ООН iз патрулювання території на гвинтокрилах. Чотири українські вертольоти МІ–24, які зараз є в Конго, за місяць замінять новими. Для пілотування повітряних машин потрібно 16 вояків. Решта українських солдат забезпечує нормальне функціонування контингенту. Кожен виконуватиме конкретне завдання: є перекладач, кухарі, прес–секретар та навіть свій капелан.
Отець Віктор 16 років відслужив у Збройних силах, 2006 року звільнився в запас і вже три роки як священик. «Хвилювання є, адже вперше їду в таку місію, доведеться облаштовувати храм, організовувати богослужіння. Зараз там нічого немає, перша ротація своє відслужила без капелана. А цього разу, на вимогу ООН, треба, щоб iз миротворцями їхав священик. Я везу з собою все необхідне, ікони, молитовники, молитвослови, навіть заморожені просфори. Згодом будемо випікати їх самотужки, там, наскільки мені відомо, є пекарня. Чоловіки туди їдуть мінімум на півроку, а для людини, яка живе церковним життям, це дуже багато. Думаю, це хороша ідея — відправити з нашими вояками капелана», — каже священнослужитель.
Щоб поїхати в Конго, треба було пройти чималий конкурс — по чотири претенденти на місце. Зміну очолив полковник Володимир Пастухов, за плечима якого — Афганістан та безліч миротворчих місій ( Югославія, Сьєрра–Леоне, Ліберія). «У Конго летимо з робочим настроєм, — каже журналістам пан Володимир. — Я з 1996 року миротворець, сім разів був командиром. Ми знаємо, куди їдемо, й знаємо, чим будемо займатися».
За словами командира, хоч миротворці й матимуть при собі зброю, використовувати її можна лише у крайньому випадку, для самозахисту при відвертому нападі, що загрожуватиме життю. Але за свій солідний стаж полковник не пригадав жодної такої необхідності. Розповів він журналістам і про миротворців, зарплати яких цього року виросли в 2,5 раза. Тепер контрактник отримуватиме 1760 доларів на місяць мінімального окладу, а з різними надбавками — близько 2 тисяч. Офіцери отримуватимуть до 3 тисяч доларів.
Миротворцям зробили всі необхідні щеплення. А вишкіл тривав два місяці. «Під час підготовки хлопці тренувалися фізично, а пілоти ще й багато літали, — розповів «УМ» підполковник Вадим Бакай. — У Конго — гориста місцевість, тож наші пілоти тренувалися здійснювати приземлення в Карпатах. Треба було самотужки обрати місцину, яка б для цього підходила, і посадити машину. Також під час тренувань пілоти вчилися стріляти самонавідною ракетою». До слова, один такий постріл обходиться в 60 тисяч доларів.