До 170-річчя Івана Франка створюють 12 VR-синглів для голосу та фортепіано
До 170-річчя Івана Франка створюють12 VR-синглів для голосу та фортепіано на слова знакового письменника і діяча. >>
Учасники рок–фестивалю «Рок–н–рол таврійський–2012».
— Сергію, я бачу, цей «Рок–н–рол таврійський» продемонстрував таку цікаву особливість, як тяглість поколінь у рок–музиці. Поруч із батьками на сцені грали їхні діти...
— Вважаю, це закономірно. Ось у нас ще далекого 1986 року виступала херсонська група «Криголам», яка вже тоді мала неабияку потугу і повністю україномовний репертуар. Так цього року у складі нинішнього «Криголаму» разом із лідером команди Володимиром Демченком співав його син Артем. У складі новокаховської групи New K «смалили» на барабанах і на лідер–гітарі батько й син — обидва Олександри.
— Не старіють душею ветерани?
— Аж ніяк. Наприклад, одеські «Осколки» вивели на майданчик кращих музикантів із колись дуже відомих формацій «Провінція», «Кратер», «Капріс», і 50–річні дядьки просто заворожили публіку якісним саундом.
— Чи був представлений на відродженому «Рок–н–ролі таврійському» закордон?
— Можна сказати, що міжнародного колориту фестивалю надала формація SMS–blues із польського міста Вроцлав — звучали сімейні соло лідер–гітариста Мирослава Фейхо та його дочки–вокалістки Роксани.
Аби відіграти у складі херсонського «Моноліту», з Канади прилетів бас–гітарист Юрій Фісина, а зі США — перкусіоніст Володимир Кепа.
— Цього року своє 30–ліття відзначає відома київська команда «Сад», традиційний учасник «Рок–н–ролу таврійського», автор концертної сюїти «Доле, де ти?» та однойменного альбому на поезії Тараса Шевченка. Що хлопці представили на суд публіки на фесті–2012?
— Вони видали частину нової авторської програми «Каховський плацдарм». Перед початком імпрези лідер групи Сергій Решетник виступив зі мною у прямому ефірі на ТРК «Скіфія». Виконали пісні, написані у творчому тандемі.
— Ти взагалі був однією з центральних постатей фестивалю. Однією з головних «фішок» імпрези стала презентація твоєї книги віршів і текстів пісень під назвою «Блокнот інтелектуального анархіста». Як гадаєш, це лише для вашої тусовки? Чи й для широких мас?
— Під час фесту я — його головний організатор — якраз відзначав день народження і як іменинник робив подарунок усім присутнім — дарував свою книжку з автографом. Чесно кажучи, ця подія викликала справжній фурор.
Ідея інтелектуального анархізму на фестивалі виявилася справжнім трендом. Але не тільки на фестивалі. Пісня «Каховський плацдарм» у виконанні «Саду» стала хітом — її регулярно транслюють на місцевих радіоканалах, а на Херсонському обласному ТБ відбулася прем’єра відеокліпу на цю пісню.
— Твій фестиваль — найстаріший в Україні. Які його прикметні ознаки можеш виділити?
— До батьків–засновників, окрім мене, варто додати ще Сергія Попельчука та Олександра Старунова, які підтримали ідею незалежного рок–фесту ще в 1986–му...
Щодо ознак... Скажіть мені, який із сучасних українських музичних фестивалів може похвалитися подібною атмосферою, ось таким сплавом добра і творчості? Якщо чесно — не знаю. Але знаю, що в Новій Каховці це було!
До 170-річчя Івана Франка створюють12 VR-синглів для голосу та фортепіано на слова знакового письменника і діяча. >>
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
Другий рік поспіль у програмі міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage — цьогоріч поміж понад 50 представлених проєктів різних жанрів — через Театр ветеранів утримують увагу до українських захисників. >>
Дві поштові марки, присвячені Дню української пісні, ввела в обіг «Укрпошта»: нові випуски отримали назви «Колискова» та «Мов до шлюбу вбралася калина». Тираж кожної марки становить 300 тисяч примірників. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>