На відміну від багатьох українських олімпійців, які, досягши чотири роки тому успіху в Пекіні, дозволили собі дещо розслабитися, «золота» команда шаблісток на чолі з Ольгою Харлан не спинялася в професійному зростанні. Рік у рік дівчата демонстрували відмінну форму, не залишаючи без своєї присутності жодного фіналу світової чи континентальної першості. Щоразу, коли Харлан, Хомрова, Пундик і Жовнір виходили на вирішальний двобій, доводилося шкодувати, що МОК виключив із програми лондонської Олімпіади жіночу командну шаблю.

Коли срібна медалістка Пекіна–2008 Ольга Коробка після річної перерви вирішила повернутися на поміст, її без зайвих пересторог зарахували до списку майбутніх медалістів лондонської Олімпіади. Свою силу важковаговичка з Чернігівщини підтвердила на чемпіонаті світу в Парижі, де зійшла на бронзову сходинку п’єдесталу. Тоді саме завдяки результату Ольги жіноча збірна України отримала максимальну кількість олімпійських ліцензій — чотири. Однак згодом Міжнародна федерація важкої атлетики повідомила, що в допінг–пробах Коробки знайдено заборонений препарат, і відлучила її від спорту на чотири роки.

Не важливо, в якому плавальному засобі сидять на Олімпіадах наші веслувальники — в байдарці, каное чи академічному човні. Вони майже завжди щось та й виграють. Останні стабільно високі здобутки наших «академісток» — жіночої четвірки парної — дають підстави сподіватися на найвищі олімпійські нагороди. Досвідчений екіпаж на чолі з Яною Дементьєвою та Анастасією Коженковою впродовж останніх чотирьох років неодноразово виграв чемпіонати Європи та етапи Кубка світу, став срібним призером минулого ЧС. Хоча, щоб не злякати птаху удачі, державний тренер Павло Мазуренко каже: «Прогнозів не даємо».