Один iз найбільш таємних, «чорних», непрозорих і корумпованих економічних процесів в Україні — тендерні закупівлі — остаточно й, можливо, безповоротно виведено з–під контролю громадськості. Зробили це, як легко можна здогадатися, депутати більшості — приспавши пильність опозиції одіозним голосуванням за «язик», проголосували за законопроект, що дозволяє повне свавiлля у сфері державних фінансів. Таким чином, під ідеологічний шумок Партія регіонів намагається вивести у тінь — якщо цей документ підпише Президент Віктор Янукович — 250 млрд. гривень!

Як і в середу, вчора «безголова» Верховна Рада, керована комуністичним першим віце–спікером Адамом Мартинюком, активно схвалювала закони, причому в «лушпинні» траплялися дуже важливі акти, пов’язані з перерозподілом мільйонних коштів. Опозиція під купол не повернулася, тож 70 «більшовиків» без проблем тиснуть потрібну кількість кнопок. Учора в порядку денному було 80 пунктів. Поспішають втілити заплановане до літніх канікул. Адже, за графіком, ця сесія мала б закінчитися вже сьогодні.

«Мажоритарник» Ігор Лисов — заступник голови Комітету з питань містобудування та голова осередку Партії регіонів у Голосіївському районі столиці — своєї партійної приналежності не афішує. «Викохавши» надійний округ №212, де пан Лисов зводить житловий комплекс i відкрив храм Московського патріархату, він успішно взявся за агітаційну роботу. І дарма, що офіційно передвиборча кампанія ще не почалася — зелене тло і білий шрифт на білбордах, відмінний від офіційного синьо–білого «регіонального», закликають «Оцінювати по справах».

Як і більшість «законспірованих» кандидатів від владної партії — ті самi Олесь Довгий чи Максим Луцький, Лисов, очевидно, боїться втратити голоси через владне «клеймо». Та й зайвої інформації про себе намагається ніде не «світити» — навіть на офіційному сайті його компанії «Ліко–Холдинг» відсутня біографічна довідка. Натомість розлогі інтерв’ю про благочинність, духовність та будівництво.

Читав у газетах, що, готуючись до цьогорiчних виборiв у Верховну Раду, мажоритарники можуть купити голоси ви­борцiв. Так от, кандидатом №1 вiд Черкащини i є такий собi Б. Губський, нинiшнiй депутат ВР від БЮТ, з числа «тушок». А раніше обирали його вiд Золотонiського виборчого округу. Їздив вiн по селах, виступав перед виборцями. Так гарно говорив, обiцяв багато зробити, якщо стане депутатом. Один мiй знайомий iз села Драбiвцi розповiв таке. У селi органiзовували кооператив, щоб провести газ. Головне було — пiдвести до села газопровiд, а по селу було дешевше. От i звернулися селяни до Губського, щоб вiн допомiг хоч трохи. Пообiцяв. Хтось iз зали попросив його перехреститись, що не бреше. Перехрестився. Смiялися селяни, смiявся i вiн. А коли став депутатом, тiльки його й бачили.

Віктор Мусіяка вже тривалий час як відійшов від великої політики і став, якщо так можна сказати, «чистим теоретиком». Відомий правник, один із батьків чинної Конституції, заступник Голови Верховної Ради у середині 1990­х, зараз він — просто професор Києво­Могилянської академії. Має час потеоретизувати, що потрібно Україні для того, аби розв’язати кризу нелегітимності влади та Конституції. Віктор Лаврентійович вважає, що «регіонали» у 2010 році дискредитували систему влади як таку і перетворили її лише на механізм заробляння грошей для своїх офшорів. Утім він погодився увійти до Конституційної асамблеї, скликаної Президентом Януковичем, і через цю структуру прагне донести до громади своє бачення виходу з глухого кута: конституанта плюс референдум.

Як Україна докотилася до такого і в чому полягає його сценарій — професор Мусіяка розповів в інтерв’ю «УМ».

«Найщиріші вибачення від колективу редакції й мене особисто» принесла головний редактор інтернет-ресурсу «Лівий берег» Соня Кошкіна (Ксенія Василенко) нардепу-«регіоналу» Володимиру Ландіку. «Ми щиро шкодуємо, що в момент важких драматичних подій і переживань, які впали на вас особисто, наш професійний інтерес узяв гору над людськими почуттями і етикою. Ви – батько і рятували свого сина», – написала Кошкіна у листі, опублікованому на сайті Lb.ua.