«За законами нумерології, ім’я «Валентин» має два числа–покровителі: 11 та 2, — розповідає «УМ» київський нумеролог Людмила Савіна. — Одинадцять є «вищим числом» і вказує на космічну, божественну підтримку. А двійка означає важливість стосунків з іншою людиною, відповідає за партнерство, гармонію, вміння відчути іншого. Ще більше підкреслена особлива природа імені у словах «святий Валентин». Покровителем цього словосполучення є теж число вищого рівня — 22. У ньому підкреслюється прагнення двох людей до партнерства, бажання поєднати серця».

Речовини, якими одна особина сигналізує іншій про готовність до спарювання, а також передає інформацію про територію, яку вона займає, статус у світі собі подібних, вчені відкрили у 1960–х роках й назвали феромонами. Назва перекладається з грецької як «той, що несе збудження». Але тоді науковці ще не могли відповісти на питання, чи виробляє феромони людський організм, а якщо так, то чи можна «приручити» природу кохання. За півстоліття, що минуло, людство багато цікавого дізналося про феромони. Проте кохання все одно залишається загадкою. «Говорити, що почуття закоханості, пристрасть залежать лише від дії феромонів, —це спрощення питання, адже кохання —це суміш не лише фізіологічних, а й психологічних та соціологічних факторів» — підкреслює декан хімічного факультету Київського національного університету ім. Шевченка Юліан Воловенко.

Святкування дня закоханих, яке набуло масштабів всенародного сексистського гуляння, як не дивно, не позначилося на чергах у РАГСи. Висновок: «Валентин» любити обіцяє, а женитися не дуже хоче. «УМ» обдзвонила столичні РАГСи і з’ясувала, що охочих стати на весільний рушничок 14 лютого не більше, ніж у інші будні дні — у середньому по 3—5 пар. Можливо, далася взнаки прикмета, що одружуватися у високосний рік не варто, бо шлюб буде невдалим, питаємо? У Центральному РАГСі відповідають, що, може, й так, проте відзначають, що й у невисокосні роки охочих розписатися саме 14 лютого не так і багато.