Морози, які скували Європу, докотилися навіть до африканських країн. В Алжирі вперше за останні вісім років випав 10–сантиметровий шар снігу. Несподівані морози спричинили загибель 16 людей, ще 122 отримали обмороження різного ступеня тяжкості.

Фінляндія обрала нового президента. Минулої неділі у другому турі виборів 63 відсотки виборців підтримали висуванця консервативної партії «Національна коаліція», яка входить до правлячої коаліції, — Саулі Нійністьо. Його суперник, представник «зелених» і відкритий гомосексуаліст Пекка Хаавісто, набрав 37 відсотків голосів. Участь у голосуванні взяло 69 відсотків виборців — на 4 відсотки менше, ніж у першому турі. Як припускають експерти, навіть політично активних громадян відлякав мороз: минулими вихідними температура по всій Фінляндії опустилася нижче –30. При цьому понад 36 відсотків ви­борців, що проголосували у другому турі, скористалися з наданого виборчим законодавством права і зробили це достроково.

Рада Безпеки ООН вкотре не змогла ухвалити резолюцію щодо Сирії. Позавчора, після тижня запеклих дискусій, проект заветували Росія та Китай.

За вікном — 20 градусів морозу. Але на деяких вулицях Москви людно, як на сочинському пляжі в розпал літа. «Неможливо перемогти народ, який їсть морозиво при температурі –40», — цю фразу, яку приписують Черчіллю, минулої суботи і в Білокам’яній, і в багатьох інших містах Росії цитували часто. Всупереч побоюванням організаторів, мороз не лише не розлякав, а ще більше згуртував опозиційно налаштованих громадян: третій великий мітинг опозиції (після зібрання на Болотній площі 10 грудня та на проспекті Сахарова 24 грудня 2011 року) виявився наймасовішим. Дарма предстоятель Російської православної церкви Кирил наголошував, що правовірні РПЦ–християнини по мітингах не шастають, а вдома моляться.

До проповіді патріарха не дослухалися не лише учасники «неканонічного» мітингу «За чесні вибори», а й прихильники цілком достойної благословення Святійшого Кирила позиції «Хто, якщо не Путін?». Отямившись від несподіваної масовості перших за два десятиріччя справді потужних акцій опозиції, влада вперше відреагувала на них своїм «клином»: зібравши «антипомаранчевий» мітинг під гаслом «Нам є що втрачати». Дані щодо чисельності обох акцій, залежно від того, хто рахував, кардинально розходяться. За незалежними оцінками, кількість людей була приблизно однаковою — 80–100 тисяч. Щоправда, якщо на Болотну люди йшли за покликом серця, то на Поклонну — переважно за рознарядкою.