П’ятнадцять iз тридцяти

Резонанс від цієї колізії продовжився проблемою актуальності самої премії у такому форматі — про архаїчність структури говорила, зокрема, письменниця Оксана Забужко... Влітку своє небажання очолювати Шевченківський комітет озвучив поет Борис Олійник. І це рішення виглядало настільки переконливим, що в пресі вже навіть почалося обговорення можливих наступників Бориса Ілліча на цій посаді. Серед них, зокрема, згадували хореографа Вадима Писарєва та літератора Івана Драча. Але, як повідомили «УМ» у Шевченкiвському комітеті, на сьогодні головою залишається Борис Олійник.

Нещодавно експерти провели друге засідання Комітету і визначилися з митцями, які претендуватимуть на головну премію країни за підсумками минулого року. З тридцяти подань, що надійшли на адресу Комітету, до фінальної частини рейтингу шляхом таємного голосування рекомендували половину. Дехто з п’ятнадцяти претендентів, які змагатимуться за найвищу державну нагороду, у «короткому списку» вже фігурував. Скажімо, минулого року конкурентом Василя Шкляра був сьогоднішній претендент Володимир Рутківський — тоді про його трилогію «Джури» члени Комітету відгукувалися дуже позитивно і навіть шкодували, що обирати доводиться між такими сильними авторами.

Ще один висновок після ознайомлення з цим списком — літератори тут у статусі домінуючої сили, а, скажімо, театральне мистецтво та кіно не представлені взагалі. І якщо до відсутності майстрів кінематографа ми вже навіть звикли (що ж висувати, якщо в країні майже нічого не знімають?), то тепер маємо ще й «прогалину» в театральному мистецтві. (До третього туру не потрапили вистави Київської оперети «Сорочинський ярмарок» та «Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання», представлені Національною спілкою театральних діячів). Тішить присутність у цьому списку прізвища Анатолія Криволапа: найдорожчий український майстер нефігуративного живопису та пейзажу тут виглядає беззаперечним фаворитом.

Підсумкове засідання Комітету, на якому стануть відомі лауреати Шевченківської премії–2011, відбудеться у лютому.

P. S. «Україна молода» традиційно знайомитиме своїх читачів iз номінантами Шевченківської премії. В одному з найближчих номерів «УМ» читайте інтерв’ю з мистецтвознавцем Тетяною Кара–Васильєвою.

«Короткий список» номінантів

Буряк Юрій. Книга поезій «Коло навколо».

Гужва Валерій. Книги поезій «Вежа» та «Порцеляновий янгол».

Дочинець Мирослав. Роман «Вічник. Сповідь на перевалі духу».

Мідянка Петро. Книга поезій «Луйтра в небо».

Проць Любов. Книга поезій «Група крові».

Рутківський Володимир. Історична трилогія для дітей «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури–характерники», «Джури і підводний човен»).

Щипківський Геннадій. Трилогія «Товтри» («Круговерть», «Директорія», «Млин»).

Кара–Васильєва Тетяна. Книга «Історія української вишивки».

Степовик Дмитро. Книга «Історія української ікони Х—ХХ століть».

Тимків Богдан. Книга «Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова».

Хай Михайло. Книга «Музично–інструментальна культура українців (фольклорна традиція)».

Степурко Віктор (композитор). Псалмодія «Монологи віків» для мішаного хору та солюючих інструментів.

Пилатюк Ігор (диригент). Концертні програми «П’ять скрипкових концертів Мирослава Скорика», «Пам’яті Кобзаря».

Печорний Петро (художник). Серія декоративних тарелей за мотивами творів Т. Г. Шевченка.

Криволап Анатолій (художник). Цикл живописних творів «Український мотив».

ЦІКАВО ЗНАТИ

Середній вік претендентів на Шевченківську премію становить майже 60 років, наймолодшому кандидату — 25 років, найстаршому — 79 років.