Київська влада хизується першим роком правління голови КМДА Олександром Поповим, зокрема, поставлено галочку у графі «повернули у власність міста будинок Мурашка». Насправдi ж, стверджують громадськi захисники старого Києва, перемоги градоначальника над вандалами–забудовниками, немає. Учора на Малій Житомирській відбулася театралізована акція на захист старовинних будівель–пам’яток культурної спадщини, а також Олександра Глухова — доцента фізико–математичних наук, котрий мешкає в цьому будинку і самотужки веде боротьбу в судах.

На екранах українських кінотеатрів — «Місія Неможлива: Протокол Фантом». У четвертій частині пригод Ітана Ханта, якого незмінно грає Том Круз, багато хорошого гумору — за нього відповідає чудовий британський комік Саймон Пегг («Зомбі на ім’я Шон», «Прибулець Павло»). Звичайно ж, у картині присутня гарна дівчина (Пола Петон) та ще один крутий хлопець Джеремі Реннер, який зараз на піку популярності після головної ролі в «оскароносному» «Володарі бурі». Серед акторів побачимо і Володимира Машкова — російська зірка тут чи не найголовніший брутальний персонаж.

Щоб зустрітися «на каві» зі знайомим письменником, наприклад, у «Купідоні», як правило, потрібен інформаційний привід. Поет і автор поки єдиного роману «Кляса» Павло Вольвач цього року дав багато приводів. Так, у стамбульському видавництві DA вийшов турецькою мовою його роман «Кляса» (по–турецьки роман називається «Канкалар», що перекладається як «Братан»), це другий після Азербайджану «експортний напрямок» «Кляси». Сам Вольвач спробував себе в ролі перекладача — дебютував із перекладами віршів білоруського поета, лідера опозиції і кандидата в президенти на минулих виборах Володимира Некляєва. А ще — впорядкував збірку спогадів про Миколу Вінграновського, видав на–гора нову книжку власних поезій «Судинна пошта». Отже, в темний зимовий четвер у «Купідоні» Вольвач п’є сік і говорить про друзів–музикантів і азарт проломити обставини, чому турки змогли стати цивілізованими, а українці, як закляті — ніяк не витворять нормальну державу, про Шевченківську премію і про те, як журналіст ТСН розпитував його на вулиці про електрообігрівачі. Прикметно, що Вольвач не пліткує про колег–письменників, хоча, за моїми спостереженнями, «літературна робота» надзвичайно сприяє чоловічому корпоративному пліткуванню: він і надалі не любить літературні тусовки і клани ні в реалі, ні в Фейсбуці.