Рецепт Кука. Рецензія на книжку Володимир В'ятровича про останнього генерала УПА, частина друга
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
Василь Кричевський. «Київ», 1934 рік, олія на дошці.
Тоді як одні українці знищують пам’ять про творця українського модерну (йдеться про Держаний музей Шевченка в Каневі), інші — підтримують його реноме як одного з найвидатніших митців ХХ ст. (Василь Кричевський створив оригінальний стиль в архітектурі, колекціонував предмети декоративного і прикладного мистецтва, розробляв державний герб України — тризуб, працював у кіно) й займаються промоцією за кордоном. Саме зараз у Нью–Йорку — у районі Манхеттена, неподалік штаб–квартири ООН — у Генеральному консульстві України триває виставка творів Василя Кричевського «Живопис і графіка». Це перша арт–подія у стінах генконсульства, створена завдяки особистому сприянню генерального консула Сергія Погорельцева. «Пан Сергій уже багато років цікавиться мистецтвом, — пояснює один із організаторів виставки, Олесь Демко. — І цією експозицією ми започатковуємо цикл «Митці українського зарубіжжя». Оскільки Василь Григорович Кричевський був першим ректором Української академії мистецтва, ми надали йому почесну першу виставку».
Експозиція складається з 10 олійних картин і 10 графічних малюнків, які супроводжує мультимедійна презентація. Це твори різного періоду. Наприклад, є маленька олія на дошці «Алушта» 1901 року (роботи Кричевського цього раннього періоду зустрічаються рідко, але художник любив Крим, малював Ай–Петрі й Чорне море). Інші представлені картини переносять нас на три десятиріччя уперед, у останні роки перед еміграцією Василя Кричевського в Україні: це дві картини, які митець створив у Кисловодську 1938 року, одна з них має підпис «вул. Леніна, Кисловодськ». Твори, представлені на виставці, походять із приватних колекцій — його нащадків Василя Лінде–Кричевського, Оксани Лінде, а також доктора Петра Ленчура, посла Валерія Кучинського, Олеся Демка.
Наступні виставки «Митці українського зарубіжжя» будуть представлені роботами Василя Хмелюка, Олекси Грищенка, Абрама Маневича (експозиція буде приурочена до презентації монографії, що вийде друком цього року). У далекоглядних планах — організувати у 2013 році низку експозицій «Художня династія Кричевських», адже ця родина була й залишається багатою на митців: починаючи від молодшого брата, відомого художника–модерніста Федора Кричевського й до онука Василя Лінде–Кричевського й правнука Василя Лінде–молодшого, які займаються керамікою.
Виставка Василя Кричевського триває до 10 листопада. Вхід — вільний, за попередньою домовленістю (телефонувати (212) 371–6965, адреса 240 East 49th Street, New York, NY 10017).
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
За кілька кроків від Софійського собору, в затишному провулку, з’явилася крамниця, заради якої засновниці українського бренду два роки об’їжджали столітні майстерні Європи та Азії. >>
Олександра Ковальчук стане виконавчою директоркою Українського фонду культурної спадщини після того, як підпише контракт 1 червня. >>
Презентація першого тому «Повного зібрання творів» Василя Стуса відбулася у четвер, 14 травня, на Хрещатику в київській книгарні «Сенс». >>
В одинадцяти містах за участі творчої команди з кінця квітня показали психологічну драму «Втомлені» у межах промотуру: Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси. >>
Від середини 2000-х в Україні видано стільки книжок про УПА (дослідження, мемуари, романи), що ніяк бути необізнаним у тому періоді нашої історії. >>