Я хочу жити в правовій незалежній Україні. І тому управляти нею мають мудрі, чесні, високоморальні українці–патріоти, які люблять свій народ, свою землю, на якій зросли, яка виховала їх у повазі й любові до всього рідного і святого. Щоб ми, українці, відкритими очима подивилися на реалії в нашій українській державі. Тому викликаю на словесну дуель пристрасних захисників Юлiї Тимошенко. Недавно прочитала в однiй iз газет інтерв’ю з народною артисткою Нiною Матвієнко «Боюсь, щоб вони її не отруїли». Хочу вас заспокоїти: не плачте і не побивайтеся над гіркою долею Ю. Тимошенко, що вона бідненька, така тендiтна мусить у тюрмi сама себе обслужити i навiть косу доводиться самій заплітати. Що ж вона за героїня, яка у скрутнiй ситуацiї зовсiм безпомічна? А ви кажете, що нам варто приклад iз неї брати. Не бійтеся, з нею нічого не трапиться, ніхто її не отруїть. Вона — не Ющенко, бо потрібна Москві, як повітря, і Кремль не залишить її у бідi.

Промайнув ще день чергової рiчницi Незалежностi України, та ось який парадокс: країна незалежна, а українцi — нi. У своєму вiтаннi по «телемлинку» Янукович навiть не заїкнувся про українцiв. Виходить, таких уже немає. Двадцять рокiв тому українцi ще були, а сьогоднi нацменшина, а насправдi окупанти, на догоду собi, нас, корiнну нацiю, знiвелювали. Де ж ти є, наш сьогоднiшнiй Тарас Бульба? Не завадило б уже запитати українське суспiльство: «Ну що, росiйськомовне та iнше без мозку українське байстрюче, допомогли вам московськi «брати», угро–фiно–монголи, яких ви привели до влади в Українi?» Ви гадали, обираючи чужих пройдисвiтiв, що ось чужинцi засукають рукави i кинуться наводити лад в Українi. Не вийшло. Рукави вони дiйсно засукали, щоб зручнiше було пiднести хитрунам дулю з маком пiд самiсiньку носяку, i пiсля цiєї процедури взялися з iще бiльшим завзяттям розкрадати Україну. Для того, щоб витягти економiку з прiрви, в яку самi ж її туди i турнули, шукають не як її оживити, а хто заважає тiй одужати! Вихiд таки знайшли для себе найлегший — всi свої негаразди звалити на плечi «розжирiлих» пенсiонерiв. Тепер будуть давити й давити винуватцiв. Чим швидше i бiльше виздихає пенсiонерiв, тим легше й повнiше, на їхню думку, держава вилiзе з того лайна.