«Двадцять рокiв ходiння по колу»

13.10.2011

Промайнув ще день чергової рiчницi Незалежностi України, та ось який парадокс: країна незалежна, а українцi — нi. У своєму вiтаннi по «телемлинку» Янукович навiть не заїкнувся про українцiв. Виходить, таких уже немає. Двадцять рокiв тому українцi ще були, а сьогоднi нацменшина, а насправдi окупанти, на догоду собi, нас, корiнну нацiю, знiвелювали. Де ж ти є, наш сьогоднiшнiй Тарас Бульба? Не завадило б уже запитати українське суспiльство: «Ну що, росiйськомовне та iнше без мозку українське байстрюче, допомогли вам московськi «брати», угро–фiно–монголи, яких ви привели до влади в Українi?» Ви гадали, обираючи чужих пройдисвiтiв, що ось чужинцi засукають рукави i кинуться наводити лад в Українi. Не вийшло. Рукави вони дiйсно засукали, щоб зручнiше було пiднести хитрунам дулю з маком пiд самiсiньку носяку, i пiсля цiєї процедури взялися з iще бiльшим завзяттям розкрадати Україну. Для того, щоб витягти економiку з прiрви, в яку самi ж її туди i турнули, шукають не як її оживити, а хто заважає тiй одужати! Вихiд таки знайшли для себе найлегший — всi свої негаразди звалити на плечi «розжирiлих» пенсiонерiв. Тепер будуть давити й давити винуватцiв. Чим швидше i бiльше виздихає пенсiонерiв, тим легше й повнiше, на їхню думку, держава вилiзе з того лайна.

Українцi! Коли ж ви наберетеся розуму? Не лiзьте в обiйми до «старшого брата», якого до 1654 року ми й знати не знали, бо обiйми московськi — це обiйми надспрута. Не пишiть скиглячi звернення до Януковича, будь ви вченi i не дуже, бо українцiв для них не iснує, ми є отара баранiв i наше бекання там не чують. Давайте обирати собi свого чабана. Робiмо висновок. До речi й до вiдома росiйськомовних українцiв, хто гадає, що вiн розмовляє на вишуканiм «вєлiком i магучєм», а насправдi лише пiдлещується до зайд. Руський язик — це калька української i болгарської мови з домiшками нiмецької, французької, англiйської та залишками своєї угро–фiнської i монгольської. Отi московськi теревенi про старослов’янську мову — нiби тiльки вони є прямими родоначальниками її — суцiльнi вигадки i брехня...

Найогиднiше сьогоднi в Українi, коли серед нас знаходяться виродки, якi, щоб сподобатися «братам», плюють у нашу українську криницю, тобто паплюжать мову, iсторiю, культуру. Чого тiльки вартий отой невмиваний писака Дереза та член донецької партiї ХАМелеонiв Кругосiченко...

Анатолiй ЖИВОГЛЯД,
пенсiонер, дитина вiйни
Кам’янка–Днiпровська,
Запорiзька область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>