Брат до брата

В організації зближення опозиційних партій «Наша Україна» перейшла від слів до діла й надіслала можливим союзникам «запрошення на робочу зустріч політичних партнерів для координації дій у контексті підготовки до парламентських виборів 2012 року». Як анонсував голова політради Валентин Наливайченко, ця зустріч має відбутися 12 липня в Києві, у приміщенні інформаційного агентства «Укрінформ». >>

Кримінальне чтиво

Під час учорашнього засідання у Печерському районному суді представник прокуратури назвав Юлію Тимошенко вже «засудженою». Ця фраза пролунала в той час, коли лідерка БЮТ сперечалася із суддею, чи мусить вона підводитися на ноги перед Фемідою, чи ні. «Я хочу зробити зауваження засудженій», — заявив представник державного обвинувачення. >>

Хабарникам на замітку

В Україні ніколи по–справжньому не боролися з корупцією. А з січня до липня в нашій державі взагалі не було жодного закону, який боровся б із цим явищем! Нарешті 1 липня набув чинності стражденний закон про засади запобігання і протидії корупції. До червня існували побоювання, що Верховна Рада може відкласти імплементацію цього акта, як це траплялося в останні роки. Проте офіційний Київ, який притиснули до стіни вимоги міжнародної спільноти, вже не міг баритися. >>

В ім’я хреста — під «демократизатори»

Самовільне встановлення уклінних хрестів на видноті вздовж головних автотрас півострова — давня візитна картка тутешнього козацтва, того, що «за царя і отєчєство». Але раніше скандальна «свята справа» якось сходила з рук. Минулої ж суботи козацька «вольниця» наштовхнулась на пластикові щитки і гумові «демократизатори» бійців спецпідрозділів МВС. >>

Українське свято в російському «фарватері»

День Військово–Морських сил України, який наші моряки святкували у неділю, знову не обійшовся без напуття з боку північного сусіда. Спершу влада Севастополя на чолі з керівником тамтешньої міськдержадміністрації Володимиром Яцубою і керівництвом Чорноморського флоту Російської Федерації оглянула можливості української техніки на воді. Зокрема, фрегат «Сагайдачний», великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський», корабель управління «Славутич», корвет «Тернопіль» й інші бойові одиниці. До огляду також представили російський десантний корабель «Ямал». >>

За крок до асоціації, але не членства

Попри те, що Євросоюз «стурбований» можливою політичною мотивацією процесів над колишніми представниками української влади, а нині — опозиціонерами, на переговорний процес щодо підписання угоди про асоціацію України з ЄС це не вплине. «Ми не пов’язуємо ці два процеси, для нас зараз головна мета — завершити переговори (щодо асоціації)», — наголосив на прес–конференції з нагоди початку головування Польщі в ЄС голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. І висловив сподівання, що впродовж наступних шести місяців цієї мети буде досягнуто. Хоча зітхнути з полегшенням українська влада не зможе й після цього, адже завершення переговорного процесу — лише перший етап, за яким ідуть не менш важливі: підписання, ратифікація, імплементація угоди... >>

Чотири поверхи наруги над історією

Гора Щекавиця, на якій, за легендою, похований князь Олег, може зникнути назавжди. Її зносять бульдозерами, нехтуючи унікальним історичним та ландшафтним значенням гори, з якої відкривається неповторний вид на Поділ та Лівий берег. Про це «УМ» повідомив координатор ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко. За його словами, забудовник отримав право на будівництво ще у 2008 році від Шевченківської райради та адміністрації, яку очолював Віктор Пилипишин. Однак екскаватори підрядника, що нищить гору, — «Інженерні будівельні системи» — активісти побачили не так давно. «Відомо, що там хочуть звести чотириповерховий будинок, — каже Ігор. — Швидше за все — житловий. Зараз ми влаштували варту на Щекавиці. Коли приходимо — роботи не проводять. Напередодні провели акцію — прибрали територію Щекавиці від сміття і провели кілька акцій протесту». >>

«Молотов» для адвоката

Коли джип харківського депутата Анатолія Родзинського зупинився на червоне світло в районі перетину проспектів Леніна та Правди, до автівки підбіг невідомий чоловік, розбив скло з того боку, де сидів політик, і вкинув у салон пляшку з так званим коктейлем Молотова, яка вибухнула в руках господаря іномарки. З тяжкими опіками депутата і його водія доправили до лікарні швидкої допомоги. У них обгоріло 15 і 30 відсотків поверхні тіла, відповідно. Обох чекають операції з пересадки шкіри. Особливо від нападу постраждав 36–рiчний водій депутата, за життя якого медики боролися і вчора (інцидент стався минулої п’ятниці). >>

Заповідь нащадкам

Урочисте відкриття монумента, присвячене 70–м роковинам розстрілу німецькими нацистами на Вулецьких пагорбах польських професорів, відбулося у парку «Студент». Ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало у вступному слові розповів історію тих страшних подій, нагадавши, що серед розстріляних — такі відомі особистості, як Казимир Бартиль (був ректором «Львівської політехніки»), Володимир Круковський, Роман Віткевич, Антоні Цєшинський, Антоні Ломницький. На урочистості приїхали і чимало представників із польського боку, зокрема мер Вроцлава Рафал Дуткевич. >>

Навіщо кухня, якщо є Вічний вогонь?

Не встигли вщухнути пристрасті у справі Ганни Сінькової, яку нещодавно випустили з–під варти після звинувачення у нарузі над пам’ятником (нагадаємо, Сінькова смажила яєчню на Вічному вогні, протестуючи у такий спосiб проти неналежного піклування влади про ветеранів), як міліція затримала нових підозрюваних в аналогічному «злочині». Їм теж інкримінують участь у смаженні яєчні на Вічному вогні в київському Парку слави 21 червня. Свій вчинок троє молодиків, протестуючи проти затримання Сінькової, зняли на відео. >>

Усе — в сім’ю

Мрії мають властивість здійснюватись. Коли десяток років тому брати Клички заявляли, що хочуть зібрати в сім’ї всі найпрестижніші пояси боксерського світу, ці слова вважали радше бравадою, звичною для їхнього виду спорту. Із часу першого виходу братів на професійний ринг минуло майже 15 років, і минулої суботи смілива мрія перетворилася на доконаний факт. Власністю Кличків стали чемпіонські титули WBA, WBO, IBF (у Володимира) та WBC (Віталія). Нині вже не Клички, а Девід Хей мусить бігати назирці і добиватися матчу–реваншу. Не Клички шукають суперників, а до них самих вишиковуються в чергу охочі щось здобути.

До слова, про реванш: після поразки в ніч на неділю в Гамбурзі Девід Хей одразу почав говорити про повторний бій. Мовляв, от коли в мене не болітиме зламаний палець на нозі — тоді я покажу справжню силу. Однак менеджер українця Бернд Бенте відкинув можливість реваншу Хея з Володимиром. Але додав, що з британцем був би не проти зустрітися старший із братів — Віталій, який теж має зуб на язикатого провокатора. >>

Король помер. Хай живе король!

Відучора в рейтингу АТР відбулися кардинальні зміни. Після чергової «ревізії» серб Новак Джокович, який від початку сезону програв лише один поєдинок, офіційно став першою ракеткою світу. Згідно з системою підрахунку «поїнтів», запровадженою в 2009 році, коронація Джоковича стала можливою вже після його перемоги в півфіналі Уїмблдону. А недільний тріумф у фінальному протистоянні з іспанцем Рафаелем Надалем, на той час іще першою ракеткою світу, — логічне підтвердження закономірності ротації на вершині реєстру тенісистів–професіоналів. >>

Фаворитопад

Тематичний парк Puy du Fou став місцем презентації 22 команд, що цього року заявилися на «Тур де Франс». На арені «а–ля корида» глядачі побачили всіх 198 учасників 98–ї за ліком «Великої петлі». Серед них — троє українців: Ярослав Попович, Андрій Гривко та Денис Костюк. >>

1991. Початок. Незалежність. І «Таврія» на додачу

Перший номер «України молодої» вийшов 4 липня 1991–го. Був четвер, було радісно і невпевнено. Тираж був 9 тисяч, обсяг — 16 шпальт, ціна — 20 радянських копійок.

Засновником газети виступав ЦК Компартії України. За ідеєю, молодіжна газета Компартії мала протиставитися аж надто вільним комсомольським виданням — «Молодь України» і «Комсомольськоє знамя». Але невдовзі «УМ» перевершила згадані газети як за впливовістю, так і за демократичністю. >>

1991. Дівчата шукають нішу

Двадцять років тому першу шпальту першого номера «УМ» відкрила фотографія задумливої безіменної дівчини — саме вона ілюструвала звернення до «шановного читача», в якому ми обіцяли «постачати живим, доконаним фактом, об’єктивною інформацією» і були «переконані, що здатні заповнити нішу, не дуже розроблену нашою, вихованою на коментаторстві журналістикою». >>

1991. Таня, «Таврія» й Тетяна Петрівна

Усю осінь 1991 року «УМ» стимулювала потенційних перед­платників: долучайтеся до передплати нової цікавої газети на наступний рік — і вигравайте автомобіль «Таврія». Це зараз про простенький витвір Запорізького автозаводу складають анекдоти. А тоді, в останній рік СРСР, іномарки на вулицях були ще рідкісним явищем, усе більше ВАЗи й «Москвичі», ЗАЗи й ЛуАЗи, УАЗи, ну ще «Волги»... >>

1991. Своє золото, рекет на лопатках і парад маразмів

У добу, коли про інтернет в Україні не чули й близько, «УМ» зробила переклади й передруки розумних статей західних видань якщо не візитною карткою, то своєю цікавою фішкою — точно. У нас можна було прочитати й аналітичну статтю Збігнева Бжезінського із «Нью–Йорк таймс» за підсумками поїздки відомого політолога в Україну, і виклад інтерв’ю в журналі «Уорлд монітор» із полковником Віктором Алкснісом, який фактично «накаркав» ГКЧП, і багато інших розумних речей. >>

1991. «УМні» ОБЛИЧЧЯ РОКУ

Попри те, що героєм «УМного» роману був Леонід Кравчук, газеті не можна було закинути необ’єктивність. «Україна молода» подавала позиції найрізноманітніших політиків і громадських діячів. І після викладу поглядів Кравчука («Навіщо нам незалежність») ми публікували критичне інтерв’ю із В’ячеславом Чорноволом, який заявляв: «Із Кравчуком ми ідейні противники». >>

Труба внутрішнього використання

...Свіжопостелена ділянка асфальтової дороги веде до простої на вигляд інженерної споруди: більшість сучасних вузлів та механізмів заховані під землею. Відкриття дотискної компресорної станції чекали не тільки мешканці Харківщини, які тепер не матимуть проблем із тиском у газових трубах навіть під час найлютіших зимових морозів. ДКС «Київська», що її спорудили на знаменитому Шебелинському газовому родовищі, має стати однією з великої мережі компресорних станцій: 19 нових та 6 модернізованих, які можуть зробити не таким уже й ефемерним бажання забезпечити потреби держави газом місцевого видобутку. >>

Маю «УМ» за доброго друга

Передплачую газету «Україна молода» ось уже 20 рокiв. У нiй доволi гарно висвiтлюють сторони нашого життя. Навiть не дуже освiченiй людинi зрозумiло, що газета працює винятково на українських засадах. І є попит на неї. Серед передплатникiв газети є й кiлька моїх землякiв, що мешкають у Диканському районi. Так вийшло, що статки людей зараз обмеженi, на облiку майже кожна копiйка. Та все одно, бажаючи знати реальний стан речей в Українi, люди не вагаються витрачати кошти, щоб отримувати примiрники цiєї народної газети. Завдяки об’єктивному поданню iнформацiї «Україна молода» завоювала довiру й авторитет серед широкого кола читачiв. >>

Незалежна газета — ровесниця незалежностi держави

Вiтаю вас, друзi! Сама назва газети символiчна, газета — молода, молодi журналiсти i читачi, незалежно вiд вiку, теж молодi душею. Я вiрю в Україну, вона, як Фенiкс iз попелу, вiдродиться, як це було завжди, бо Україна завжди вiдроджувалася пiсля всiх негараздiв. >>

Є «Україна молода» — буде незалежна Україна!

Пише вам учителька–пенсiонерка. Менi 61 рiк. «Україну молоду» передплачую з 1992 року.

Усi цi 19 рокiв я, мiй чоловiк, старша дочка з нетерпiнням чекаємо кожного номера. Бо знаємо, що, прочитавши «Україну молоду», ми будемо обiзнанi й озброєнi. Тому що газета всi цi роки формує наш свiтогляд, полiтичнi переконання, iнтелект. >>

«Ви вiдкопуєте замуленi джерела правди»

Шановному колективу журналiстiв газети «Україна молода» — моє вiтання!

Менi 74 роки. Колись, рокiв 15 тому, хтось iз журналiстiв вашого видання подарував менi газету у Вишневому. Спочатку мене вiдштовхував вiд неї дрiбний шрифт, важко читати. Спочатку я читав її вибiрково, а зараз уже щоденно. Це серйозна розумна українська газета. Газета для тих, хто любить Україну, вiрить в Україну i працює на її незалежнiсть i майбутнє. Усi статтi газети глибоко продуманi, але залишила глибокий слiд стаття «Листи ветерана Герасимова» вiд 22 червня 2006 року, особливо документ — наказ вiд 22 червня 1944 року №007/42. О, Боже, ночами не спав. Менi було важко, бо я з тих «дiтей вiйни», пам’ять яких була приспана тисячами прочитаних книжок про вiйну 1941—1945 рокiв, а потiм мемуарною лiтературою тощо. Статтi «Мiфи сучасної України» вiд 17 липня 2010 р. Василя Чумака, «Україна нiби ставить перед нами, росiянами, дзеркало» Олексiя Широпаєва вiд 7 квiтня 2011 року, «Радiостанцiя УПА «Афродiта» i «Ви чуєте голос України». К. Ющенко, факти визвольної дiяльностi ОУН–УПА, Шухевича, Бандери, Коновальця, Винниченка та iнших синiв України. Цiкавi сторiнки — «Полiтика», «Історiя i свiт», «Я вам пишу», «Здоров’я», «Минуле i думи». Я полюбив газету «Україна молода», вона дає вiдповiдь на багато запитань. >>

Так тримати!

Не вiд чийогось iменi i не за чиїмсь дорученням, а вiд себе особисто, як вiльний журналiст i старший колега, зi щирим серцем вiтаю «УМцiв» з ювiлеєм. За змiстом i стилем вiдчутно, що робите газету з любов’ю до неї i повагою до читача. І зумiли створити оригiнальне, з виразним i гарним обличчям видання — якби навiть не вказували своїх «позивних», ви впiзнаванi на кожнiй сторiнцi. А багатством тематики та iнформацiйною насиченiстю приваблюєте читачiв рiзного вiку. >>

Навчилася ще більше любити Україну

Дорога моя, незамiнна «Україно молода»!

Читаю «УМ» уже бiльш як десять рокiв. Передплачую ще сiм газет, незважаючи на кризу, на те, що пенсiя моя — 780 грн. — то є таки замала. Можливо, змогла б прожити без «Газети по–українськи», без iнших газет, але не без тебе, «Україно молода». >>

Ви найкращi

«Україна молода» — газета, в якiй процвiтають свобода, мудрiсть, таланти, український патрiотизм, мужнiсть. Вiтаю вас iз 20–рiччям!

Я читаю «Україну молоду» з 1994 р., коли пiсля розвалу СРСР повернулася з Росiї додому, в Україну. Щодня я купувала купу газет, щоб вибрати свою, правдиву, патрiотичну, iнтелектуальну. Швидко зрозумiла, що росiйськi газети, як правило, антиукраїнськi, а українськi або й надалi «совковi», або ж україномовнi, але антидержавницькi, або ж низькопрофесiйнi. >>

Радіємо з успіхів ваших проектів

Бажаю й далi стiйко стояти на сторонi слова добра та iстини, проти зла та неправди.

Я, стара людина, обрала вашу газету ледве не з дня її народження, пройшла з нею i радiсть перемоги (майдану Незалежностi), i всi подальшi подiї, разом iз газетами «Наша Вiра» (ред. Євген Сверстюк) та «Голос Православ’я» (УПЦ КП). >>

Ми — однодумцi

Щиро вiтаю з 20–рiччям улюблену мою газету, яку передплачую майже 20 рокiв. І нинi не уявляю, що я ще читала б, крiм неї та нашої «Волинi».

Першими про 20–рiччя моєї передплати менi нагадали у нас на поштi. Я передплачую щомiсячно, отримавши свою «велику» пенсiю (а щоб п. Янукович i депутати нашi таку саму отримували). >>

У вас — рідний національний дух

«Україну молоду» передплачую, читаю, люблю з перших днiв її появи у нашому свiтi. Принагiдно зичу вам особисто i вашим родинам повнi вашi хати добра, здоров’я i щастя, спокiйної людської радостi, успiхiв в усьому i задоволення вiд того усього на довгi лiта. >>

Вiрнi друзi — найбiльший скарб

Як кажуть, набралося у нас гостей з усiх волостей... Останнiй тиждень на поштi ми забирали стоси ваших вiтальних листiв i листiвок, шановнi нашi читачi. Щиро дякуємо всiм вам за прихильнiсть до «України молодої». Зичимо кожному добра й усiляких гараздiв. Давайте не розставатися й надалi.

А тепер — вам слово. >>

До друку — і в світ

Створення газети — складний процес і творчо, і технічно. Над «Україною молодою» щодня трудяться не тільки наші журналісти, а й коректори, верстальники, випускові редактори. І коли нарешті результати їхньої праці готові, до справи беруться фахівці газетного цеху Державного видавництва «Преса України», де друкується «УМ». Ми вирішили показати своїм читачам, як же відбувається народження «України молодої». >>

У пошуках землі обітованої

Напередодні фестивалю його програмний директор, відомий кінознавець Кирило Разлогов зазначав, що з двох прийнятих нині підходів до формування програми (набору середньостатистичних еталонів, які усім подобаються, — з одного боку, і відображення в конкурсі контрастності та суперечливості реального кінопроцесу — з іншого) Москва обрала другий шлях. Фільми мають сперечатися, ба, навіть заперечувати один одного — ось заявлений принцип. Не те що в Канні, де все прагнуть чогось такого, близького до еталонного. От тільки конкурсні фільми Каннського фестивалю викликають увагу всього світу, а Московського — проходять малопоміченими навіть у самій російській столиці. >>

Кремова блакить

Найдорожча британська топ–модель Кейт Мосс давно не виглядала такою щасливою і красивою, як минулої п’ятниці. Першого липня 37–річна Кейт уперше в житті вийшла заміж. Чоловіком манекенниці став рокер Джеймі Хінс, із яким вона зустрічалася більше трьох років. Саме Хінс допоміг Мосс забути скандальний роман із музикантом Пітом Догерті, під час якого вона вживала як ніколи багато кокаїну й алкоголю. >>

Штраф із бородою

Платити штрафи — дуже неприємно. Здавалося б, навряд чи хтось сперечатиметься з такою очевидною істиною. Але, виявляється, є люди, для яких оплачувати штрафні квитанції — не просто задоволення, а ще й розвага! Навіть якщо штраф — чужий. >>

ПРИКОЛИ

Виявляється, вислів: «Мужик сказав — мужик зробив» правильно звучить так: «Мужик сказав. Жінка нагадала. Жінка нагадала. Жінка нагадала. Жінка задовбала. Мужик матюкнувся і зробив». >>

«Кругосвітка» у вишиванці

Попри те що офіційно Валерій Кришень завершив свою мотоциклетну «кругосвітку» 23 червня на Контрактовій площі Києва, звідки стартував у серпні минулого року, фінальною її «крапкою» стало повернення до батьківського дому в селі Світлогірському Кобеляцького району. Тож минулої п’ятниці його зустрічали на Полтавщині, як справжнього героя. Спочатку в Кременчуці, де в одному з вишів навчався майбутній мандрівник, а потім — у рідному селі. >>

«Бацька» оплесків не любить

Святкування Дня незалежності Білорусі в Мінську для близько 200 його учасників завершилися арештом. Як повідомляє білоруський центр прав людини «Весна», їх було затримано під час урочистостей, які проходили позавчора за участі президента Лукашенка. Напередодні учасники руху «Революція через соціальні мережі» домовлялися прийти на парад і, щойно «бацька» почне промову, зустріти її бурхливими оплесками – щоб «зааплодувати» слова авторитарного правителя. >>

Тай у «червоній сорочці»

На парламентських виборах у Таїланді, які відбулися минулої неділі, переконливу перемогу здобула опозиційна партія «Пхиа Тхаї» («Для Таїланду»). Очолює цю політичну силу 44–річна Їнглак Чинават — сестра відстороненого від влади екс–прем’єра Таїланду Таксіна Чинавата, який тепер перебуває в екзилі у Дубаї. Відповідно до оприлюднених учора попередніх результатів голосування (після підрахунку 98 відсотків бюлетенів), провідна опозиційна сила здобула 265 із 500 парламентських мандатів. >>

Через піввіку після Грейс

55 років князівство Монако не бачило весілля такого рівня. Минулої суботи чинний правитель цієї карликової, але дуже шанованої в Європі держави, князь Альбер ІІ, повів під вінець 33–річну екс–чемпіонку ПАР із плавання Шарлен Уїттсток. Подивитися на урочистості вийшло ледве не все населення 30–тисячного князівства. Старші монегаски мимоволі порівнювали видовище з весіллям батьків Альбера — попереднього правителя князя Реньє ІІІ та голлівудської кінозірки Грейс Келлі — 19 квітня 1956 року. Очевидно, постійне порівняння з покійною княгинею Грейс, яка стала для Монако добрим янголом і загальною улюбленицею, чекає й на Шарлен. Чи вдасться їй полонити серця підданих — покаже час. >>

І хто тут жертва?

Через 28 годин після того, як 32–річна покоївка нью–йоркського готелю «Софітель» звинуватила тодішнього главу Міжнародного валютного фонду Домініка Стросс–Кана у спробі зґвалтування, вона зателефонувала до свого хлопця, який перебуває в еміграційній в’язниці у штаті Арізона, і сказала: «Цей чолов’яга має багато грошей, а я знаю, що робити». Як дізналася газета «Нью–Йорк таймс» від одного зі слідчих, який побажав зберегти анонімність, поліція записала цю розмову і потім переклала з унікального діалекту фулані, який використовують у Гвінеї, звідки походить покоївка. Із кожним днем довіра до свідчень покоївки падає. З’ясувалося, що вона подала неправдиві свідчення еміграційній службі, зокрема добивалася надання їй притулку у США на тій підставі, що у Гвінеї стала жертвою групового зґвалтування. Неправдивими виявилися й свідчення жінки про інший досвід життя на батьківщині та про фінансовий стан. Тепер прокурори вивчають можливі зв’язки покоївки з особами з кримінального світу, які займаються торгівлею наркотиками та відмиванням грошей. >>