Шановному колективу журналiстiв газети «Україна молода» — моє вiтання!
Менi 74 роки. Колись, рокiв 15 тому, хтось iз журналiстiв вашого видання подарував менi газету у Вишневому. Спочатку мене вiдштовхував вiд неї дрiбний шрифт, важко читати. Спочатку я читав її вибiрково, а зараз уже щоденно. Це серйозна розумна українська газета. Газета для тих, хто любить Україну, вiрить в Україну i працює на її незалежнiсть i майбутнє. Усi статтi газети глибоко продуманi, але залишила глибокий слiд стаття «Листи ветерана Герасимова» вiд 22 червня 2006 року, особливо документ — наказ вiд 22 червня 1944 року №007/42. О, Боже, ночами не спав. Менi було важко, бо я з тих «дiтей вiйни», пам’ять яких була приспана тисячами прочитаних книжок про вiйну 1941—1945 рокiв, а потiм мемуарною лiтературою тощо. Статтi «Мiфи сучасної України» вiд 17 липня 2010 р. Василя Чумака, «Україна нiби ставить перед нами, росiянами, дзеркало» Олексiя Широпаєва вiд 7 квiтня 2011 року, «Радiостанцiя УПА «Афродiта» i «Ви чуєте голос України». К. Ющенко, факти визвольної дiяльностi ОУН–УПА, Шухевича, Бандери, Коновальця, Винниченка та iнших синiв України. Цiкавi сторiнки — «Полiтика», «Історiя i свiт», «Я вам пишу», «Здоров’я», «Минуле i думи». Я полюбив газету «Україна молода», вона дає вiдповiдь на багато запитань. >>