За крок до асоціації, але не членства

Попри те, що Євросоюз «стурбований» можливою політичною мотивацією процесів над колишніми представниками української влади, а нині — опозиціонерами, на переговорний процес щодо підписання угоди про асоціацію України з ЄС це не вплине. «Ми не пов’язуємо ці два процеси, для нас зараз головна мета — завершити переговори (щодо асоціації)», — наголосив на прес–конференції з нагоди початку головування Польщі в ЄС голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. І висловив сподівання, що впродовж наступних шести місяців цієї мети буде досягнуто. Хоча зітхнути з полегшенням українська влада не зможе й після цього, адже завершення переговорного процесу — лише перший етап, за яким ідуть не менш важливі: підписання, ратифікація, імплементація угоди...

І тут від України залежить іще більше, ніж зараз, коли від нас чекають виконання поставлених Євросоюзом умов. Адже рішення у Європейському Союзі ухвалюють колегіально, тож у тому, що Україна має підстави проситися в ЄС, Києву доведеться переконати всі 27 (це на даний момент) держав–членів цієї спільноти. «Україна має провести значну роботу в напрямі демократизації, щоб забезпечити впевненість усіх членів ЄС щодо можливості наступного кроку. Сподіваюся, підписання угоди про асоціацію теж зробить свій внесок у процес демократизації та допоможе Україні зміцнити політичну систему», — відповів пан Тейшейра на запитання журналістів, чи є бодай найменша ймовірність того, що в угоді про асоціативне членство міститиметься хоч натяк на перспективу «повноцінного» членства України в Євросоюзі.

На тому, що євроінтеграційне майбутнє нашої держави — справа рук передусім самої України, наголосив і нещодавно призначений посол Республіки Польща Генрик Литвин. Нагадаємо, з 1 липня Польща розпочала піврічне головування в ЄС і обіцяє впродовж цього часу всіляко сприяти євроінтеграційним процесам України. Проте після набрання чинності Лісабонською угодою (1 грудня 2009 року) роль держави, яка головує, у зовнішній політиці ЄС значно зменшилася — тепер нею опікується дипломатичне відомство Євросоюзу на чолі з Верховним представником із закордонних справ та політики безпеки. Незважаючи на це, пан Литвин запевнив, що в рамках розвитку програми Східного партнерства, який є одним із пунктів програми пріоритетів польського головування, наша сусідка про Україну не забуде. «Але хочу наголосити: головування в ЄС — це не здійснення того, що було б добре для Варшави, а діяльність в інтересах усього Європейського Союзу», — акцентував посол.

Те саме стосується й послаблення візового режиму на українсько–польському кордоні до Євро–2012: Генрик Литвин нагадав, що це питання перебуває у компетенції ЄС. Хоча до початку чемпіонату Варшава сподівається запровадити спільну з Україною перевірку на прикордонних пунктах, що значно пришвидшить процес перетину міждержавної межі.

ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ

В України є чітка політична воля завершити переговорний процес щодо укладення угоди про асоціацію з ЄС до кінця цього року. Як заявив радник Президента — керівник головного управління АП iз питань міжнародних відносин Андрій Гончарук, в Україні задоволені перебігом переговорів з Євросоюзом щодо укладення угоди. Гончарук високо оцінив можливості, надані Україні з боку ЄС у рамках програми Східне партнерство, й зауважив, що цей формат співпраці має сприяти реалізації прагнення України стати членом Євросоюзу. Також радник глави держави висловив сподівання на підтримку головуючої Польщі в питанні збільшення коштів, передбачених у бюджеті ЄС на потреби Східного партнерства на 2014—2020 роки.