Віддайте зароблене і не звільняйте!

Бунт на харківській дорозі

Учора вже вдруге за останні дев’ять місяців робітники Харківського приладобудівного заводу імені Т. Г. Шевченка перекрили рух вулицею Жовтневої революції, вимагаючи від керівництва погашення боргу iз заробітної плати. У результаті, окрім кількасот заводчан, біля прохідної вишикувалися довжелезна черга автомобілів і трамваї одразу трьох міських маршрутів. Пікетники кажуть, що стоятимуть до кінця, оскільки борг iз заробітної плати на підприємстві вже сягнув 27 мільйонів гривень. Починаючи з 2008 року, їм по чотири місяці щороку не повертали зароблене, тому кожному з робітників підприємство завинило від 12 до 20 тисяч гривень.

Проблеми на заводі виникли не вчора. Увесь минулий рік на колишньому гіганті космічної галузі тривала санація, в ході якої адміністрація мала розпродати незадіяні у технологічному процесі активи. Але щось пішло не так. «Попередній санатор не справився зі своїми обов’язками, — повідомив незадовго до страйку заступник голови облдержадміністрації Володимир Бабаєв. — Сьогодні план санації потрібно корегувати, чим ми наразі і займаємося». За його словами, невдовзі на підприємстві буде налагоджено виробництво електронних підручників і тоді, можливо, з’являться певні прибутки. А до того часу, переконував високопосадовець, доведеться скористатися банківськими кредитами. Проте повністю з людьми так ніхто і не розрахувався.

Цікаво, що у червні минулого року, коли «шевченківці» вперше перекрили вулицю з аналогічною вимогою, чиновники назвали таку саму причину невиплати заробітної плати. Мовляв, санація пішла хибним шляхом, доведеться змінити керівника. Андрій Тимчук, призначений директором після заводського страйку, очевидно, теж не виправдав покладених на нього обов’язків, бо вчора голова облдержадміністрації Михайло Добкін повідомив, що його теж звільнено.

По обіді завідувач відділу соціально–економічного захисту трудящих Об’єднання профспілок Харківської області Галина Гліченко повідомила, що працівники приладобудівного заводу припинили страйк і чекають на зустріч із «губернатором».

Намети в Сумах

Учора рано–вранці біля сумського ВАТ «СНВО ім. Фрунзе» з’явилося два намети. Напнули їх представники Вільної профспілки підприємства, одразу оголосивши й про запланований на вечір мітинг. Надалі такі акції організатори планують проводити щодня, адже їхня акція протесту — безстрокова. І триватиме доти, доки керівництво не сяде за стіл переговорів і не згодиться обговорити питання збереження робочих місць робітників ВАТ.

Поки даних про скорочення організатори не мають, але поінформовані про перспективу звільнень. За інформацією Сумського міського центру зайнятості, на ВАТ «СНВО ім. Фрунзе» планується скоротити 1258 із 13,5 тисячі працівників. Тоді як, за словами члена оргкомітету протестної акції, голови вільної профспілки цього ВАТ Олександра Ткаченка, згідно з колективним договором, протягом року скорочення не можуть перевищувати чотири відсотки від загальної кількості працівників.

«Акція є суто громадянською ініціативою. Ми уникаємо політизації цього питання», — наголошує член оргкомітету Микола Сурженко. Але якщо голос профспілки не буде почутим, протестувальники вдадуться до іншого формату дій.

Акціями ВАТ «СНВО ім. Фрунзе» володіють переважно громадяни вже не нашої, а сусідньої держави, тож чи достукаються сумчани до його керівництва — невідомо. Очільники області закликають ситуацію не драматизувати, називаючи її «оптимізацією промислового виробництва».

У Запоріжжі страйкують освітяни

Той факт, що запорізький «губернатор» Борис Петров доручив своєму «гуманітарному» заступнику Миколі Ярмощуку зустрітися з лідерами обласної організації профспілок працівників освіти і науки, аби з’ясувати, чого добиваються страйкарі, лише підкинув хмизу в багаття невдоволення: виходить, очільники регіону не знають про злиденну зарплатню педагогів? Відтак учора біля «білого дому» обласного центру зібралися кілька тисяч протестувальників. «З усієї області, — запевняє голова галузевої профспілки Надія Гринь. — Аби люди змогли дістатися до майдану Фестивального з сільських районів, ми виділили їм по тридцять гривень. У ще 625 гривень обійдеться встановлення на мітингу звукової апаратури».

Озвучували ж учора добре відомі владі істини: замість того, аби підвищити зарплату до рівня середньомісячної у промисловості (на Запоріжжі це 2500 гривень) й виплачувати передбачені чинним законодавством доплати, освітян змушують брати безоплатні відпустки. Терпець урвався, й акція протесту може стати безстроковою.

Прикметно, що напередодні пан Петров надіслав до обкому профспілки листа з проханням не мітингувати, а працювати, позаяк «у освітян немає причин для організації акцій протестів — проблемні питання знято з порядку денного». Дійшло й до погроз: мовляв, «акція запланована в робочий час, і подібну діяльність буде розцінено як нехтування своїми обов’язками».