Третя економіка світу (після США та Китаю) з обсягом ВВП у 5,5 трлн. доларів зазнала потужного удару. Лише матеріальні збитки від стихії уряд Японії оцінює в 200 млрд. доларів. На щастя, економіка країни — вільна, експортно зорієнтована, і саме це істотно пом’якшило удар японської стихії по світовій економіці. «Однак події в Японії ставлять під сумнів учорашню певність у тому, що світову кризу подолано, — вважає знаний фінансовий аналітик Ерік Найман. — Для світової економіки це — як удар під дих для тяжкохворого, котрий тільки–но почав видужувати і підводитися з лікарняного ліжка». Пан Найман навіть припускає, що на людство чекає новий виток економічної кризи. Його колега Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, уточнює: якщо так, то трагічний форс–мажор у Японії стане не головною причиною, а додасться до інших факторів (революційні потрясіння в «нафтовому» арабському світі, велетенські борги, накопичені в усіх країнах, боротьба між фінансовими центрами впливу тощо). На кручене питання «УМ»: «А може так бути, що цього може й не бути?» обидва аналітики з полегкістю відповіли: «Може».
Зараз iз певністю можна давати лише короткотермінові прогнози, пояснює пан Устенко, ситуація в Японії кожного дня змінюється. Фінансові експерти, зібрані вчора виданням «Главком», переконані, що одним iз найважливіших чинників є ситуація на «Фукусімі». «Фондові ринки спочатку не відреагували на повідомлення про руйнівне цунамі, зате в останні два дні, коли стало відомо про більший розмах катастрофи на АЕС, фондовий ринок країни упав на 11—17 відсотків. Тобто спостерігаємо не так економічний ефект, як емоційний», — ілюструє думку пан Найман.
А короткострокові прогнози такі. Перше: ціна нафти найближчим часом знизиться, позаяк Японія — третій на планеті споживач нафти; натомість подорожчає газ. Друге: Країна Вранішнього Сонця припинить програму прямих інвестицій в інші економіки (а це понад 175 млрд. доларів). Третє: постраждає ринок високих технологій, у якому японці вели першість. І ремарка від Еріка Наймана, яку можна дискутувати: у світі загальмується розвиток атомної енергетики.
Перекладені ж на українську площину ці загрози виглядають не такими значними. Японські вкладення не вiдiгравали важливої ролі в інвестиційній картині нашої держави. А от програми урядової допомоги, вочевидь, Токіо заморозить, і не лише для нас. Отож, ясна річ, чекати, що японці, як планувалося, інвестуватимуть у будівництво гілки метро до київської Троєщини, швидше за все, не варто. Зрозуміло, в Україні зникнуть нові японські авто. (Саме ця продукція становить левову частку із 715 млрд. доларів японського експорту в нашу країну). Цією ситуацією скористаються автогіганти Європи та США. Дефіцитною невдовзі стане й дорога якісна техніка з позначкою Made in Japan, тож експерти радять тим співгромадянам, хто планував купівлю дорогої фото– чи відеокамери, зробити це негайно. Якість подібної продукції знизиться, принаймні на деякий час, прогнозує Ерік Найман. «А як щодо бензину, невже здешевіє?» — поцікавилися журналісти. Згідно з економічною ситуацією у світі, мусив би здешевіти, кажуть експерти, але чи дієва ця логіка в нашій країні, де говорять про «змову нафтотрейдерів»?