Останньої суботи фільм Олександра Міндадзе «В суботу» (спільного виробництва Росії, України, Німеччини) залишився без призів. Журі Берлінале, очолюване Ізабеллою Росселіні, його ніби й не помітило. Утiм це було прогнозовано: надто очевидно, що картину про Чорнобильську катастрофу на фестивалі не сприйняли. Чого не скажеш про переможця, яким став фільм іранського режисера Асхара Фархаді «Надер і Сіміна, розлучення» — він і в критиків у фаворі, і у глядачів, і в журі. Два роки тому Фархаді вже тріумфував у Берліні, отримавши «Срібного ведмедя» за режисуру. І от тепер фестивальне «золото»... А до нього ще й два «Срібні ведмеді» за найкращий акторський ансамбль — замість звичних призів за чоловічу та жіночу ролі.

У збірці «Неможливості мови», яку днями презентували в Музеї Тараса Шевченка, багато... весни. Поетичні твори 2008 — 2010 років, що вміщені у цьому виданні, переповнені теплом — і погоди, і душі. Чого вартий хоча б цикл «Життя птахів», що складається, за формулюванням Івана Андрусяка, з вільних сонетів. «Чим більше людина обтяжена інтелектом, тим важче їй вірити, — ділиться роздумами автор. — А найсвітліші почуття, які я переживав, пов’язані з давнім українським іконописом». Їх поет перелив у вірші з біблійно–євангельськими мотивами, а також твори, у яких ідеться про пошук отого моменту ВІРИ у нашому суєтному житті.

Чотири роки тому результати рейтинґу «Книжка року’2007» засвідчили, що науково–популярна історична література перестала бути винятком на українському ринку. Тому вже наступного сезону номінацію «Минувшина» переформатовано й уведено відповідну рубрику для стимуляції перспективного напрямку. Тепер історіографію для масового читача більш–менш регулярно продукують понад десяток видавництв, і навіть визначилися безумовні лідери: столичні «Темпора», «Наш час» та «Кріон».

Зі зміною керівництва «Мистецький арсенал», здається, вже забув про амбіції стати національним музейним комплексом (хоча й у попереднього менеджменту із втіленням цієї концепції були проблеми). Тому поки ті плани чекають свого часу, найперспективніший майданчик столиці продовжує презентувати відомі проекти гендиректора «МА» Наталії Заболотної, які вона започаткувала, будучи на чолі «Українського дому». Після ярмарку Art Kyiv i Великого антикварного салону настав час Великого скульптурного салону, який відкрився минулої п’ятниці й триватиме до 13 березня. Характерною для цьогорічної виставки є правильна, спокійна експозиція, що представляє «традиційну» скульптуру 40 українських художників i класичну добірку робіт бунтаря свого часу Едгара Дега. Але не поспішайте впадати в нірвану — вподобану Салоном еклектику ніхто не відміняв: у бокових залах, нішах i просто в центрі експозиції на відвідувача все ж підстерігає експериментальна скульптура.